IN MEMORIAM: Помер засновник видання «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий

9 листопада на 77-му році життя помер засновник видання "Дзеркало тижня" Володимир Мостовий.

Про це пише "Дзеркало тижня".

"Людина, яка 17 років — з 1994-го по 2011-й — відстояла біля керма нашого видання. Яка створила колектив. Заклала моральний кодекс "Дзеркала" і всі 29 років забезпечувала клімат-контроль у нашій професійній родині. Ми втратили людину, яка мала енциклопедичні знання, унікальне почуття гумору й такту, оптимізм і колосальну віру в Україну", - йдеться у матеріалі.

Прощання із Мостовим відбудеться в суботу о 12:00 у Великому залі київського крематорію за адресою вулиця Байкова, 16.

"Не буде подушечок з орденами. Як журналіст Володимир Павлович не вважав для себе за можливе приймати ласки будь-якої влади. У людини, яка створила перше в Незалежній Україні аналітичне та розслідувальне видання, не буде місця на центральній алеї Байкового кладовища — він залишиться з родиною, в якій завжди черпав сили та віддавав їх Справі, друзям, колегам", - пише "Дзеркало тижня".

Володимир Мостовий народився 10 березня 1947 на Кіровоградщині. У 1972 році закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Мостовий також працював у газетах "Вечірній Київ" та "Хрещатик". За життя захоплювався нумізматикою.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.