IN MEMORIAM: Помер засновник видання «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий

9 листопада на 77-му році життя помер засновник видання "Дзеркало тижня" Володимир Мостовий.

Про це пише "Дзеркало тижня".

"Людина, яка 17 років — з 1994-го по 2011-й — відстояла біля керма нашого видання. Яка створила колектив. Заклала моральний кодекс "Дзеркала" і всі 29 років забезпечувала клімат-контроль у нашій професійній родині. Ми втратили людину, яка мала енциклопедичні знання, унікальне почуття гумору й такту, оптимізм і колосальну віру в Україну", - йдеться у матеріалі.

Прощання із Мостовим відбудеться в суботу о 12:00 у Великому залі київського крематорію за адресою вулиця Байкова, 16.

"Не буде подушечок з орденами. Як журналіст Володимир Павлович не вважав для себе за можливе приймати ласки будь-якої влади. У людини, яка створила перше в Незалежній Україні аналітичне та розслідувальне видання, не буде місця на центральній алеї Байкового кладовища — він залишиться з родиною, в якій завжди черпав сили та віддавав їх Справі, друзям, колегам", - пише "Дзеркало тижня".

Володимир Мостовий народився 10 березня 1947 на Кіровоградщині. У 1972 році закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Мостовий також працював у газетах "Вечірній Київ" та "Хрещатик". За життя захоплювався нумізматикою.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".