Позивний Репортер, журналіст по професії, справжній Воїн по духу

Пам'яті полеглого командира піхотного відділення 47-ї механізованої бригади Дмитра Рибакова.

17 липня загинув у наступі на російські позиції у Запорізьській області смертю героя командир піхотного відділення 47-ї механізованої бригади Дмитро Рибаков. Позивний Репортер, журналіст по професії, справжній Воїн по духу.

Ми багато спілкувались під час війни, він говорив, у яких важких умовах доводиться йти у бій.

Дмитро міг бути ідеальним пресофіцером, але він обрав найважчий та найвідповідальніший шлях на війні - став піхотинцем у бригаді прориву, тим, хто очолює прорив та йде першим.

Він взяв на себе максимальний ризик. Дмитро реально оцінював обстановку, бачив усі ризики, усвідомлював усю небезпеку. Його бригада зазнала значних втрат, оскільки без досвіду та бойової злагодженості їм довелось іти на прорив найпотужнішого російського вузла оборони на півдні, куди росіяни кинули усі свої резерви та сили.

Бої йдуть жорстокі, кожен наш крок - це героїзм українських воїнів. І воїни 47-ї, такі, як Дмитро, зробили можливим наше просування у найважчих умовах. Дмитро все це бачив, все розумів, але він ніколи "не вмикав задню", він завжди йшов уперед, і не відмовлявся від найнебезпечніших завдань.

Дмитро Рибаков загинув в атаці, під час штурму російських позицій. Його тіло побратими не могли винести три доби, оскільки обстріл тої частки української землі, яку відбили воїни 47-ї, був таким щільним, що ні підійти, ні вийти було неможливо.

І ось він повернувся на щиті…

Пишаюсь, що мав честь спілкуватись та товаришувати з тобою. Я обов'язково оприлюдню свого часу усе, що ти мені розповідав про ці події. Твій подвиг не буде забуто.

Ти усвідомлено поставив своє життя заради наближення нашої перемоги. Ти віддав усе, що в тебе було, заради кожного з нас.

Один з найкращих громадян України та один з найкращих українських журналістів.

Світла пам'ять тобі, Герою!