АНОНС: Презентація книги "Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині»

16 листопада о 12:00 в Національному Музеї Голодомору-геноциду відбудеться презентація нової книги «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині // збірник документів та матеріалів».

Про це інформує Музей Голодомору.

Автор вступної статті та упорядник: доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Наталя Романець.

Метою збірника документів є введення до наукового обігу та ознайомлення громадськості з новим комплексом джерел, які характеризують передумови Голодомору 1932–1933 рр. на Дніпропетровщині: геноцидні механізми хлібозаготівельних кампаній 1931–1933 рр.

До збірника включено документи та матеріали обласної і районної преси із фондів Державного архіву Дніпропетровської області, Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в яких висвітлюються такі теми:

- діяльність регіонального керівництва під час хлібозаготівельних кампаній 1931–1933 рр.;

- репресивні механізми в організації хлібозаготівель 1931–1933 рр.;

- режим "чорних дошок" у Дніпропетровській області;

- партійна чистка як складова репресивних заходів під час хлібозаготівель 1932–1933 рр.;

- роль уповноважених у хлібозаготівельній кампанії 1931–1933 рр.;

- соціально-політичні настрої селян, спротив геноцидній політиці влади.

Більшість представлених документів зберігалася під грифом "Таємно" та після розсекречування публікується вперше.

Модератор заходу: завідувач відділу досліджень Голодомору-геноциду та масових штучних голодів Національного музею Голодомору-геноциду, доктор історичних наук, професор Дмитро Білий.

Спікер: провідний науковий співробітник відділу досліджень Голодомору та масових штучних голодів Національного музею Голодомору-геноциду, доктор історичних наук, доцент Наталя Романець.

Коли: 16 листопада 2023 року о 12:00 

Де: в Національному Музеї Голодомору-геноциду (Зала пам`яті) 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".