Держмистецтв запускає онлайн-проєкт "Голодомор. Історії роду"

До 90-тих роковин Голодомору 1932-1933 років Держмистецтв запускає онлайн-проєкт “Голодомор. Історії роду”, який покликаний вшанувати пам’ять жертв геноциду, спонукати українців досліджувати історію власного роду та показати глибину трагедії на конкретних прикладах простих українських родин.

Про це йдеться на сайті Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.

Протягом місяця до Дня пам'яті жертв голодоморів, який цьогоріч припадає на 25 листопада, Держмистецтв на своїх сторінках у соціальних мережах Facebook та Instagram публікуватиме історії-оповіді, записані зі слів очевидців, які пережили Голодомор 1932-1933 років, та закликає українців долучатися власними дописами та розповідати про свідчення їхніх родичів-очевидців тих страшних подій.

Відомо вже багато особистих розповідей про Голодомор, які згадуються щорічно, однак у родинах багатьох українців є свої унікальні історії, пов'язані з цією трагедією. У когось родичі боялись про це переповідати, у когось говорили коротко, натяками, або описували лише якийсь один епізод, що їм запам'ятався, однак всі ці історії важливі. Важливі не лише для окремо взятої української родини, а й для нашої країни загалом, бо вони як пазли складають велику картину всезагального та всенародного лиха, яке огорнуло наші землі в 1932-1933 роках.

Проєкт Держмистецтв закликає глибше пізнавати історію власного роду та розповісти про те, яким чином рідним вдалось пережити той голод.

Щоб долучитись до проєкту потрібно опублікувати на власних сторінках у Facebook чи Instagram родинну історію про геноцид, який переживали рідні, та додати хештег #Голодомор_Історії_роду і позначити Держмистецтв у своїх дописах.

До того ж, історії, пов'язані з Голодомором, та світлини родичів можна надсилати на e-mail: press@arts.org.ua. Ці розповіді також будуть опубліковані на їх сторінках.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.