У кінотеатрах стартував показ фільму «Іван і Марта» про подружжя шістдесятників Дзюбів

З 2 листопада у кінотеатрах України відбудеться показ документальної стрічки "Іван і Марта" про життя письменника, дисидента Івана Дзюбу та його дружину Марту Дзюбу.

Про це пише Суспільне.

Стрічка розповідає про українського літературознавця, дисидента, письменника, громадського діяча Івана Дзюбу та його дружину Марту. Разом вони прожили 62 роки. Історію кохання та громадської позиції двох інтелігентів розповідатиме з екрана Марта Дзюба.

Івана також можна буде побачити у фільмі – письменник з'являється, зокрема, на початку стрічки та у її завершальних епізодах. 

"Нам пощастило – майже весь час роботи над фільмом (2018-2022 рр.) наш герой був з нами. У липні 2021 року ми встигли зняти його ювілей — 90-річчя. Нині відеоплівка випромінює додаткові сенси — і життя Івана Михайловича, і нашого ставлення до матеріалу", — зазначає режисер фільму Сергій Буковський.

Зйомки "Івана і Марти" тривали з липня 2021 року.

Іван Дзюба був одним з ініціаторів першого в СРСР публічного протесту проти політики влади — у вересні 1965 року на прем'єрі фільму "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна", що в Києві, разом із Василем Стусом і В'ячеславом Чорноволом він вийшов на сцену, оприлюднивши інформацію про таємні арешти української творчої інтелігенції.

Іван Дзюба – автор праці "Інтернаціоналізм чи русифікація?", написаної у 1965 році.

У 1970-х роках Іван Дзюба був підданий гонінням за свої погляди, а 1972 року був виключений зі Спілки письменників України. Того ж року його ув'язнили на 18 місяців. Був одним із засновників Народного руху України у 1989 році. У 1992 році став другим міністром культури України. Є автором понад 400 праць та наукових статей. У 2001 році Івану Дзюбі надали звання Героя України. 

22 лютого 2022 року, за два дні до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Іван Дзюба помер. 

Марта Дзюба народилась у Львові, навчалась на фізичному факультеті Львівського університету, 1962 року познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Іваном Дзюбою та переїхала до Києва.

Сергій Буковський — відомий український режисер-документаліст, лауреат Шевченківської премії. Серед найвідоміших його стрічок — "В. Сильвестров" про композитора Валентина Сильвестрова, "Головна роль" про кіноакторку Ніну Антонову, та "Живі" про українців, які пережили Голодомор 1932-1933 років.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.