Музей Майдану представив програму заходів до Дня Гідності та Свободи

Програма заходів до Дня Гідності та Свободи, який щороку відзначають 21 листопада, спонукає осмислити українські Майдани у контексті повномасштабного російського вторгнення

Попри війну РФ проти України, заплановано панельні дискусії, відкриття виставок, науковий форум, екскурсії та меморіальні заходи вшанування Героїв.

 

"Теперішня війна – це великий Майдан у межах усієї країни й також у тих регіонах, які, можливо, не до кінця розуміли у 2013–2014 роках, за що стояли люди, які цінності намагалися захистити.

Тепер цінності Гідності, Свободи та Демократії об'єднали нас, як ніколи раніше: їх захищають наші воїни на фронті, захищають українці у тилу й кожен на своєму фронті.

Цьогорічна програма враховує всі обставини, в яких ми проводитимемо заходи, а також той факт, що чимало з учасників, які щорічно долучалися до відзначення, сьогодні є активними захисниками України на фронті", – зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Під час пресконференції Ігор Пошивайло представив соціальну кампанію, яка цьогоріч відбувається під гаслом "ВИСТОЯЛИ НА МАЙДАНІ – ПЕРЕМОЖЕМО У ВІЙНІ!" та закликав долучитися до онлайн-флешмобу #БУТИ_ГІДНИМ.

Щороку в соціальних мережах охочі можуть поширювати світлини та спогади про українські Майдани. Навіть якщо ви не брали участі у протестах, під цим тегом закликаємо публікувати свої роздуми про революції.

"Цьогорічні заходи до Дня Гідності та Свободи – це також про силу духу. Адже програма містить майже все те, що ми проводили б і в мирний час, а це є дуже промовистим та визначальним, зважаючи на ті виклики, які ставить перед нами війна.

Ми продовжуємо зберігати пам'ять про Революцію Гідності, бо цінності, які ми усвідомили під час Майдану, залишаються для нас формотворчими до сьогодні, вони впливають на людей, інституції та наш порядок денний", – сказала заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.

День Гідності та Свободи є ключовим в історії України, оскільки уособлює цивілізаційний вибір українців на користь європейських цінностей і шляху свободи, що поетапно втілювався під час революцій.

"Революція Гідності є однією з найважливіших подій в історії України, оскільки докорінно змінила бачення нами майбутнього країни та розуміння цивілізаційного вибору. Суспільство чітко продемонструвало, що європейський вибір, європейські цінності та свобода є ключовими в нашому повсякденному житті.

І саме це зламало плани ворога про швидке захоплення, адже внутрішнє відчуття та розуміння важливості Свободи об'єднало нас і зробило стійкими та сміливими.

Переконаний, що цінності, які було закладено ще під час Революції Гідності й усіх попередніх, починаючи з Революції на граніті 1990 року, важливі для нас і усіх наступних поколінь українців", – прокоментував Максим Ярмистий, в. о. голови Українського інституту національної пам'яті.

Історія Майдану в умовах повномасштабної війни є особливо важливою, адже нагадує про силу, відвагу, стійкість і дає наснагу виборювати свободу та щодня наближати перемогу України й цінностей демократичного світу у війні з росією.

"Майдан був саме тією подією, яка дала нам змогу показати, що таке українська ідентичність. Сила нашого прагнення Свободи та обстоювання своїх цінностей розбило багаторічну пропаганду про братні народи й добросусідство.

Багато ветеранів та учасників бойових дій тривалої війни пішли на фронт просто з барикад Майдану. Ми віримо в наших хлопців і дівчат, які творять зараз нову історію, та чекаємо на їхнє повернення.

Разом ми наближаємо перемогу й закарбовуємо ці історичні події для нащадків", – сказала Ганна Демиденко, керівниця експертної групи взаємодії з громадськими об'єднаннями й розвитку ветеранського руху Директорату громадської ідентичності та ветеранського розвитку Міністерства у справах ветеранів України.

До Дня Гідності та Свободи Міністерство культури та інформаційної політики запланувало оприлюднити проморолик.

Переглянути та завантажити програму заходів до Дня Гідності та Свободи можна тут.

РОЗЛОГА ПРОГРАМА ЗАХОДІВ ДО ДНЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ 2022  

15 ЛИСТОПАДА – 15:00, онлайн

ПУБЛІЧНА ДИСКУСІЯ "МАЙДАН, ВІЙНА, СВОБОДА: ЕВОЛЮЦІЯ СУСПІЛЬНОГО СПРОТИВУ"

16 ЛИСТОПАДА – 17:00

ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ "ЩОДЕННИК ЕКСТРЕМІСТА" ОЛЕКСІЯ БЕЛЮСЕНКА

17–18 ЛИСТОПАДА – 10:00–17:00, Онлайн

НАУКОВИЙ ФОРУМ "РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ: НА ШЛЯХУ ДО ІСТОРІЇ"


17 ЛИСТОПАДА – 14:00

Дискусія на тему: "Перспективи розслідування злочинів Майдану в умовах повномасштабної війни"
Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2, Національний центр Український дім.

21 ЛИСТОПАДА

10:00 – ПОКЛАДАННЯ КВІТІВ, ДЗВІН ПАМ'ЯТІ, МІЖКОНФЕСІЙНИЙ МОЛЕБІНЬ

Екуменічний храм Архистратига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ, алея Героїв Небесної Сотні, Київ

Трансляцію можна буде переглянути тут.

12:00 – ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ ПРО ЗАХИСТ КУЛЬТУРИ ТА КУЛЬТУРНИЙ СПРОТИВ В УМОВАХ ВІЙНИ "ВІЙНА ЗА ІДЕНТИЧНІСТЬ. СИЛА ОПІРНОСТІ".

Київська міська галерея мистецтв "ЛАВРА", вул. Лаврська, 1, Київ

13:00, 18:00 – кураторські екскурсії виставкою.

14:00 – Панельна дискусія "Три мирні революції: формуючи обороноздатність у війні" з учасниками трьох Майданів, діячами культури, активістами.
Модератор – Олесь Доній

Покладання квітів, запалення лампадок.
17:00 – алея Героїв Небесної Сотні;
17:30 – Меморіал киянам, що загинули за цілісність і незалежність України (вул. М. Грушевського, 4);
18:00 – Стіна Пам'яті на Михайлівській площі.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.