Держмистецтв запускає онлайн-проєкт "Голодомор. Історії роду"

До 90-тих роковин Голодомору 1932-1933 років Держмистецтв запускає онлайн-проєкт “Голодомор. Історії роду”, який покликаний вшанувати пам’ять жертв геноциду, спонукати українців досліджувати історію власного роду та показати глибину трагедії на конкретних прикладах простих українських родин.

Про це йдеться на сайті Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.

Протягом місяця до Дня пам'яті жертв голодоморів, який цьогоріч припадає на 25 листопада, Держмистецтв на своїх сторінках у соціальних мережах Facebook та Instagram публікуватиме історії-оповіді, записані зі слів очевидців, які пережили Голодомор 1932-1933 років, та закликає українців долучатися власними дописами та розповідати про свідчення їхніх родичів-очевидців тих страшних подій.

Відомо вже багато особистих розповідей про Голодомор, які згадуються щорічно, однак у родинах багатьох українців є свої унікальні історії, пов'язані з цією трагедією. У когось родичі боялись про це переповідати, у когось говорили коротко, натяками, або описували лише якийсь один епізод, що їм запам'ятався, однак всі ці історії важливі. Важливі не лише для окремо взятої української родини, а й для нашої країни загалом, бо вони як пазли складають велику картину всезагального та всенародного лиха, яке огорнуло наші землі в 1932-1933 роках.

Проєкт Держмистецтв закликає глибше пізнавати історію власного роду та розповісти про те, яким чином рідним вдалось пережити той голод.

Щоб долучитись до проєкту потрібно опублікувати на власних сторінках у Facebook чи Instagram родинну історію про геноцид, який переживали рідні, та додати хештег #Голодомор_Історії_роду і позначити Держмистецтв у своїх дописах.

До того ж, історії, пов'язані з Голодомором, та світлини родичів можна надсилати на e-mail: press@arts.org.ua. Ці розповіді також будуть опубліковані на їх сторінках.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".