Спецпроект

АНОНС: Брифінг "Голод як зброя. Від Леніна до Путіна"

22 листопада о 16:30 відбудеться брифінг на тему: "Голод як зброя. Від Леніна до Путіна".

Про це інформує Інститут історії України НАН України.

У 2023 році минають 90-і роковини від злочину Голодомору 1932-1933 років.

У ХХ столітті голод як зброю почали активно використовувати як метод розправи з неугодними. Найбільшого поширення терор голодом отримав серед комуністичних режимів.

Ідеологами використання голоду як зброї вважають творців "червоного терору", зокрема Володимира Ульянова-Леніна, Льва Троцького та, звісно, Сталіна.

Спікери:

⦁ Людмила Гриневич, історикиня, докторка історичних наук, професор, провідна наукова співробітниця Інститут історії України НАН України, директорка Українського Науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC IN UKRAINE).

⦁ Геннадій Єфіменко, історик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України.

⦁ Максим Майоров, історик, політолог, співробітник Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

⦁ Юрій Олійник, кандидат політологічних наук, Керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру " Українські студії стратегічних досліджень".

⦁ Ігор Семиволос, історик, політолог, сходознавець, директор Центр близькосхідних досліджень НАН України.

⦁ Володимир Тиліщак, історик, кандидат історичних наук, в.о. Голови Український інститут національної пам'яті.

⦁ Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук.

⦁ Ihor Stambol, модератор, кандидат історичних наук, координатор прес-центру Українського кризового медіа-центру.

Питання до обговорення:

- Голод як зброя в історичній ретроспективі

- Радянські "ідеологи" терору голодом. Ленінська "хлібна монополія"

- Терор голодом. Кремлівські інструменти упокорення у 1921 – 1923 та 1932 – 1933 роках.

- Продовольчі питання в кремлівській політиці як засібсутвердження політичних впливів та їх наслідки

- Голод як супутник комунізму в світі

- Нинішні спроби країни-агресора використати питання продовольства і провокування голоду для досягнення власних цілей

Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.