Спецпроект

АНОНС: Музей Голодомору презентує виставку "Намір"

Національний музей Голодомору-геноциду запрошує 23 листопада на відкриття виставки "Намір".

Про це інформує Музей Голодомору.

Виставка "Намір" пропонує подивитися на факти Голодомору та злочини росіян, вчинені в Україні під час повномасштабного вторгнення протягом 2022–2023 років, через концепцію злочину геноциду, в якій ключове значення має доведеність спеціального наміру.

Виставка підготовлена в партнерстві з Центром дослідження воєнної історії Збройних Сил України за підтримки Фонду Арсенія Яценюка "Відкрий Україну".

Росія завжди заперечувала Голодомор. Це свідчить про те, що вона не полишала наміру повторити геноцид проти українців. І з часом від заперечень перейшла до реалізації цього наміру, розпочавши в лютому 2022 року проти України повномасштабну війну, що супроводжується численними вбивствами та насиллям проти цивільних українців. Ці дії мають ознаки геноциду, на чому наголошують юристи та історики.

Російські підручники з Куп'янська, хрести з масових поховань в Київській області та Ізюмі, щоденник закатованого письменника Володимира Вакуленка, спалене зерно з терміналів Чорноморського порту, історія дитини, яка повернулася до України після російського викрадення, листи російських школярів із закликами вбивати українців та багато іншого ви побачите в цій експозиції.

Підсилюючими елементами виставки будуть відеоінсталяції. З екранів на стінах ми покажемо, як розвивався намір винищення українців – від слів до дії, а також дамо експертні пояснення правових аспектів злочину геноциду.

Коли: 23 листопада о 14:00 год.

Де: у Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3).

Акредитація для ЗМІ обов'язкова. Реєстрація за посиланням або за номером телефону (044) 254-45-11

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.