У Харкові перейменували проспект Героїв Сталінграда та ще 25 топонімів

Проспект Героїв Сталінграда перейменували на проспект Байрона.

Про це повідомила пресслужба Харківської міської ради.

 За підсумками позачергової сесії міської ради 22 листопада у Харкові змінили назви для 26 топонімів:

  • просп. Героїв Сталінграда — просп. Байрона;
  • вул. Інтернаціональну — на вул. Білоцерківську;
  • вул. Мурманську — на вул. Затишну;
  • вул. Хабаровську — на вул. Глухівську;
  • вул. Мінську — на вул. Дмитра Антоненка;
  • вул. Чкалова — вул. Вадима Манька;
  • частина вул. Томської — Володимира Сосюри;
  • пров. Росинського — пров. Пилипа Орлика;
  • вул. Адигейська — вул. Євгена Храпка;
  • в'їзд Росинського — на в'їзд Івана Виговського;
  • в'їзд Саранський — в'їзд Задунайський;
  • частина вул. Томської — на вул. Прилуцькою (так же і провулок);
  • вул. Забайкальська — вул. Леонтовича;
  • провул. Забайкальський — пров. Щедрика;
  • вул. Моршанську — на вул. Моршинську;
  • вул. Новосибірську — на вул. Хортицьку;
  • вул. Борисоглібську — на вул. Чигиринську;
  • вул. Олександра Невського — на вул. Заїківську;
  • вул. Перовської — на вул. Липовий Гай;
  • вул. Інтернаціональна — на вул. Білоцерківську (в'їзд і провулок зміняться на Сотенний і Полковницький, відповідно);
  • в'їзд Марата — на в'їзд Полуничний;
  • пров. Моршанський — пров. Гадяцький.

"Крім того, з карти міста прибрали майдан Олександра Невського, оскільки там немає забудови, яка потребує адресації", — зауважили у повідомленні міської ради.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.