У Харкові перейменують низку вулиць на честь загиблих захисників України та видатних українських діячів

У Харкові на громадське обговорення винесли перейменування вулиць Оренбурзька, Целіноградська, Халтуріна, Маяковського, а також провулку Петрашевського.

Про це повідомили у пресслужбі Харківської міськради.

У Харкові пропонують перейменувати низку вулиць на честь загиблих захисників України, а саме: вул. Оренбурзьку назвати на честь братів Гипиків (Ярослав та Богдан Гипики загинули під час оборони Маріуполя), вул. Цілиноградську – на честь добровольця окремого батальйону "Карпатська Січ" Мирослава Мисли (загинув поблизу селища Кримське на Луганщині). 

"Відтепер харківці знов можуть призначати побачення на розі Дівочої та Чорноглазівської. І засватати кралю на Гончарівській. Топонімічна комісія схвалила повернення історичних назв вулицям Харкова. Вшанувала у назвах новітніх Українських Героїв і видатних харківців минулого. Сподіваюся, найближча сесія міської ради підтримає проект", - написала депутатка Харківської міськради Ірина Гончарова.

Також пропонується перейменувати кілька топонімів на честь видатних українських діячів, зокрема, пров. Петрашевського назвати на честь фундатора української військової авіації, хіміка-винахідника Петра Франка (сина письменника Івана Франка), пров. Халтуріна – на честь фізика-теоретика, академіка Ісака Померанчука (співпрацював з О. І. Ахієзером та Л. Д. Ландау), а вул. Маяковського – на честь українського письменника, одного з основоположників пореволюційної української прози Миколи Хвильового.

Детальніше ознайомитися з пропозиціями щодо перейменування та долучитися до обговорення можна за посиланням

Також подати пропозиції (зауваження) щодо перейменування топонімів можна, надіславши листа у мерію за адресою: пл. Конституції, 7; електронною поштою: kanc@city.kharkov.ua або за тел.: (057) 760-73-69. Пропозиції приймають до 17 серпня включно.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".