У Харкові перейменують низку вулиць на честь загиблих захисників України та видатних українських діячів

У Харкові на громадське обговорення винесли перейменування вулиць Оренбурзька, Целіноградська, Халтуріна, Маяковського, а також провулку Петрашевського.

Про це повідомили у пресслужбі Харківської міськради.

У Харкові пропонують перейменувати низку вулиць на честь загиблих захисників України, а саме: вул. Оренбурзьку назвати на честь братів Гипиків (Ярослав та Богдан Гипики загинули під час оборони Маріуполя), вул. Цілиноградську – на честь добровольця окремого батальйону "Карпатська Січ" Мирослава Мисли (загинув поблизу селища Кримське на Луганщині). 

"Відтепер харківці знов можуть призначати побачення на розі Дівочої та Чорноглазівської. І засватати кралю на Гончарівській. Топонімічна комісія схвалила повернення історичних назв вулицям Харкова. Вшанувала у назвах новітніх Українських Героїв і видатних харківців минулого. Сподіваюся, найближча сесія міської ради підтримає проект", - написала депутатка Харківської міськради Ірина Гончарова.

Також пропонується перейменувати кілька топонімів на честь видатних українських діячів, зокрема, пров. Петрашевського назвати на честь фундатора української військової авіації, хіміка-винахідника Петра Франка (сина письменника Івана Франка), пров. Халтуріна – на честь фізика-теоретика, академіка Ісака Померанчука (співпрацював з О. І. Ахієзером та Л. Д. Ландау), а вул. Маяковського – на честь українського письменника, одного з основоположників пореволюційної української прози Миколи Хвильового.

Детальніше ознайомитися з пропозиціями щодо перейменування та долучитися до обговорення можна за посиланням

Також подати пропозиції (зауваження) щодо перейменування топонімів можна, надіславши листа у мерію за адресою: пл. Конституції, 7; електронною поштою: kanc@city.kharkov.ua або за тел.: (057) 760-73-69. Пропозиції приймають до 17 серпня включно.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".