Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

У попередніх публікаціях "Історична правда" публікувала опис наслідків подій "золотого вересня" та про події, які передували Другому зимовому походу. Це вдалося знайти у протоколах допиту колишнього старшини, сотника Армії УНР — Олекси Костюченка. 
Карна справа Олексія Павловича Костюченка відкриває багато дрібних деталей з життя тогочасної української еміграції, а особливо ветеранів української армії. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках, помітно, що з особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР, і не дарма! Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі. 

Протокол допиту

обвинуваченого

Костюченка Олексія Павловича

від 21 листопада 1940 року.

Питання: Вашій увазі надається світлина Шевченка Володимира. Розкажіть хто він такий.

Відповідь: Шевченко Володимир родом із Харківщини, служив сотником у 3-ій дивізії армії УНР. Вік 42-43 роки.

Я познайомився з Шевченком у академії в Подєбрадах. Він закінчив агрономічний факультет подєбрадської академії в 1930 році і працював у Варшаві агрономом.

На світлині Шевченко зображений у колі жінок на іменинах у колишнього командира 6-ї дивізії армії УНР генерала Безручка. Я рідко листувався з Шевченком раніше. Припускаю, що зараз він у Варшаві. Одружений.

 
Володимир Якович Шевченко — розвідник Державного Центру УНР в екзилі. 
Джерело: "За державність". — 1966. — №11. — С. 96—97.

Протокол допиту

обвинуваченого

Костюченка Олексія Павловича

від 6 січня 1941 року.

Допит розпочато о 20 г. 00 хв.

Питання: Хто ще з колишніх уенерівців відвідував Безручка у Варшаві?

Відповідь: Під час мого перебування у Варшаві, якось до Безручка заходив колишній капітан армії УНР Шевченко Володимир.

Питання: Розкажіть хто такий Шевченко Володимир.

Відповідь: З Шевченко Володимиром я познайомився у таборі для інтернованих у Каліші.

Згодом, ми разом вчились у сільськогосподарській академії в Подєбрадах, що в Чехословаччині. Шевченко розповідав мені, що родом він із Харківської губернії, до революції він начебто вчився у сільськогосподарському інституті. Згодом він долучився до армії УНР, до 3-ї Залізної дивізії, якою командував генерал-хорунжий Удовиченко. У Харкові, як далі розповідав Шевченко, в нього залишилась мати (ім'я й ім'я по батькові не знаю), яка нібито мешкає в с. Пісочині.

 
Джерело: Архів УСБУ в Івано-Франківській області.

Протокол допиту

обвинуваченого

Костюченка Олексія Павловича

від 8 січня 1941 року.

Допит розпочато об 11 г. 00 хв.

Питання: У своїх показах вище, Ви зазначили, що капітан армії УНР — Шевченко Володимир, який знаходився на еміграції разом з Вами, перебував на службі у генерала Сальського. Звідки Вам це відомо?

Відповідь: Приблизно в 1938 році, коли я був у Варшаві, я зустрів там Шевченка Володимира. У самому розпалі нашої розмови я запитав, де він працює, на що отримав відповідь, що працює він у генерала Сальського, де приводить до ладу якісь архіви. Більше нічого про свою роботу у генерала Сальського Шевченко не казав.

Протокол допиту

обвинуваченого

Костюченка Олексія Павловича

від 10 січня 1941 року.

Допит розпочато об 11 г. 00 хв.

Питання: На допиті від 9 січня ц/року Ви заявили, що Вам нічого невідомо про діяльність проти СРСР сотника УНР — Шевченка Володимира. Слідство володіє інформацією про те, що Шевченко неодноразово розповідав Вам про свою "роботу", яку він виконував за вказівками генерала УНР — Сальського. Годі викручуватись, дайте повні свідчення по сутності питання.

Відповідь: Визнаю, що деякі деталі про роботу Шевченка Володимира я приховав від слідства, але ненавмисне, а просто через те, що випустив їх із поля зору. Уточнюю свої покази від 9-го січня цього року. У 1939 році на початку січня, на різдвяні свята, я приїхав погостювати до свого доброго друга генерала Безручка, який на той час проживав у м. Варшаві за адресою: вулиця Опочевська №54. На другий день після мого приїзду прийшов Шевченко Володимир і запросив мене до себе в гості.

Приблизно 9-10 січня я завітав до Шевченка, який на той час мешкав за адресою: вулиця Вікторська № 21, де також мешкали його жінка (імені не пам'ятаю) і її сестра (також не пам'ятаю ім'я та ім'я по батькові). Перебуваючи у квартирі Шевченка, в одній із книжкових шаф я помітив безліч папок, які він зберігав у них. На моє питання, що це таке, Шевченко розповів мені наступне:

" Там безліч радянських газет, з яких я, за завданням генерала Сальського, роблю всілякі нотатки по питаннях, які цікавлять його найбільше." Обмежившись цією відповіддю, я більше нічого не питав у Шевченка. Я пробув у нього близько години, поспілкувавшись на побутові теми, ми розійшлись.

Питання: Для чого генералу Сальському були потрібні нотатки з радянських газет, які надавав йому Шевченко Володимир?

Відповідь: Цього я сказати не можу, тому що не питав про це в Шевченка, а він мені про це нічого не казав.

Питання: Де проживав Шевченко Володимир у 1930 році?

Відповідь: Мені важко відповісти на це питання за давністю часу.

Питання: Під час обшуку в квартирі вашої матері Костюченко Пелагеї Тимофіївни 23 листопада 1940 року був вилучений Ваш лист до неї, датований 15 вересня 1930 року. Зачитую Вам його текст, де Ви пишете про те, що Шевченко Володимир у вересні 1930 року повернувся з Чехословаччини до Варшави. Пам'ятаєте це (зачитує листа)?

 
Мати Олекси Костюченка — Пелагея Тимофіївна. Підпис на звороті: Дорогому сыночку Лесику от матуси. 
Джерело: Архів УСБУ в Івано-Франківській області.

Відповідь: Так, тепер я пригадую, що дійсно, до вересня 1930 року Шевченко перебував у Подєбрадах, де завершував навчання у Сільськогосподарській академії. У вересні 1930 року він переїхав на проживання до Варшави. Про це я дійсно повідомляв матері в одному зі своїх листів до неї.

Питання: Які взаємовідносини були між Шевченком і Алмазовим?

Відповідь: Як мені відомо, між Шевченком і Алмазовим ніяких взаємовідносин не було. І взагалі, Шевченко був людиною, яка не дуже охоче йшла на нові знайомства.

Питання: Які відносини були між Шевченком і колишнім міністром шляхів сполучення уряду УНР Тимошенком Сергієм?

Відповідь: Про це я також нічого не можу розповісти, хоча, одного разу, в розмові з Шевченком, останній розповів про те, що колись у Варшаві зустрічав Тимошенко. Продовжуючи розмову про нього, Шевченко додав, що Тимошенко отримав польське громадянство і належить до групи Петра Певного, яка проводила свою діяльність на Волині.

Питання: Ви говорите слідству непраду про те, що Вам було невідомо щодо діяльності Шевченка Володимира проти СРСР. Зачитую Вам лист, надісланий Вами, Вашій матері, датований 20 січня 1931 року, де Ви ясно натякаєте на якусь роботу, яку проводить Шевченко Володимир, і про яку, як Ви вказали в листі, "цікавитись в умовах життя в СРСР небезпечно"(зачитує листа). Що ви можете на це відповісти?

 
Постанова на обшук у будинку матері Костюченка, яка проживала за адресою: м. Харків (Іванівка), вул. Ніжинська б. №23, кв. 1. 
Джерело: Архів УСБУ в Івано-Франківській області.

Відповідь: Цей натяк я зробив через те, що не міг написати в листі про те, що Шевченко працює у генерала Сальського. Все, що я знав про його роботу в останнього, я вказав у своїх свідченнях вище.

Питання: Пропоную Вам припинити спротив і надати вичерпні свідчення про діяльність Шевченка проти СРСР.

Допит перервано о 3 г. 00 хв. 11.01.41 р.

Протокол допиту

обвинуваченого

Костюченка Олексія Павловича

від 13 січня 1941 року.

Допит розпочато о 21 г. 20 хв.

Відповідь: Заявляю слідству з усією відвертістю, що про діяльність Шевченка, окрім фактів, які я перелічив, мені більше нічого невідомо.

Протокол допиту

обвинуваченого

Костюченка Олексія Павловича

від 16 січня 1941 року.

Допит розпочато о 20 г. 20 хв.

Питання: Розкажіть детально про ці "нові форми" боротьби з більшовиками, а також конкретніше про Вашу практичну діяльність.

Відповідь: Новими формами боротьби з більшовиками для української еміграції, зокрема і верхівки УНР, я вважав наступне: уряд УНР часто виступав у Лізі Націй з протестами щодо тих подій, які відбувалися в Радянській Україні. Нібито про голод у 1931-32 рр (Костюченко вказав невірні роки. Мова йде про Голодомор 1932-1933 рр. — прим. В. Р.)., на договори, які СРСР укладав з іншими державами і які мали деяке відношення до України.

Протоколи допитів з російської мови переклав Владислав Руденко.

Особлива подяка за допомогу в дослідженні справи: Андрію Назаренку, Віталію Барановському, Юрію Михальчишину, Ользі Васиній, Карині Цвілій.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.