В окупованому Севастополі шторм зніс пам'ятник червоноармійця

Пам’ятник в Севастополі у 2021 році відкривав особисто Володимир Путін.

Про це опублікували місцеві пабліки.

у Севастополі шторм повалив пам'ятник "Сыновьям России, воевавшим в Гражданскую войну". 4 листопада 2021 року біля цього пам'ятника виступив президент Росії Володимир Путін, який привітав росіян з днем ​​народної єдності.

У центрі пам'ятника розташована стела заввишки 25 метрів, на вершині якої розташовується жіноча фігура, виготовлена ​​із сусального золота, що втілює образ матері-Росії. В основі постаменту знаходяться дві бронзові постаті — білогвардієць і червоноармієць, які уособлюють двох синів Росії. Лицьова частина постаменту містить напис: "Ми єдиний народ і Росія в нас одна".

На фото помітно, що внаслідок негоди червоноармієць впав, натомість білогвардієць залишився стояти.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.