В Україну з Нідерландів повернули "Скіфське золото"

Після майже 10 років судів артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були представлені на виставці "Крим: золото й таємниці Чорного моря" в Амстердамі, повернулися до України.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

Нагадаємо, з лютого по серпень 2014 року в Музеї Алларда Пірсона тривала виставка "Крим: золото й таємниці Чорного моря". На ній демонструвалися предмети з колекцій Національного музею історії України та чотирьох музеїв Криму: Національного заповідника "Херсонес Таврійський" (Севастополь), Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Керченського історико-археологічного заповідника.

В лютому 2014 року росія почала окупацію Криму. Предмети з колекції Національного музею історії України повернулися до Києва після завершення виставки. Водночас повертати цінності з кримських музеїв на територію, не підконтрольну українській владі, стало неможливим. Проте музеї Криму, які де-факто контролює влада росії, наполягали саме на цьому. У Нідерландах розпочався судовий процес.

У грудні 2016 року суд в Амстердамі постановив передати кримські скарби державі Україна відповідно до Закону про спадщину. Апеляційний суд Амстердама також вирішив задовольнити позов про передачу кримських артефактів державі Україна, але вже на підставі Закону України "Про музеї" та наказу Міністерства культури України від березня 2014 року. Цей наказ надає міністру культури повноваження ухвалювати рішення про передачу музейних експонатів на відповідальне зберігання, якщо є ризик їх знищення, втрати або пошкодження.

Музеї Криму подали касаційну скаргу до Верховного Суду Нідерландів з проханням скасувати рішення Апеляційного суду. 9 червня 2023 року Верховний Суд Нідерландів відхилив касаційну скаргу кримських музеїв, а апеляційне рішення залишив без змін. Тому артефакти передали державі Україна, а не музеям Криму, які нині перебувають в окупації. Згідно з указом Міністерства культури та інформаційної політики України колекції кримських музеїв мають бути передані на зберігання у Національний музей історії України.

За остаточним рішенням, винесеним Верховним Судом Нідерландів, Україна мала виплатити Музею Алларда Пірсона 111,689 євро з нарахуванням відсотків за весь час збереження колекцій кримських музеїв.

5 липня 2023 року на спільній нараді в Музеї Алларда Пірсона в присутності директорки музею, представників Посольства України в Королівстві Нідерланди та двох юридичних радників України відбулася зустріч, на якій генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук запропонував план передачі та перевезення колекцій кримських музеїв до України.

Після виконання зобовʼязань, взятих Національним музеєм історії України та Міністерством культури та інформаційної політики України, Музей Алларда Пірсона відмовився від визначеної судом виплати на свою користь. В листопаді предмети з кримських музеїв пройшли незалежну перевірку, після чого їх ретельно запакували відповідно до музейних правил. Потім артефакти перевезли до Києва. Нині фахівці обстежують стан цих речей. Ідеться про 565 предметів, це, зокрема, античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки, яким дві тисячі років.

У Національному музеї історії України колекція зберігатиметься до деокупації Криму.

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.