В Україну з Нідерландів повернули "Скіфське золото"

Після майже 10 років судів артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були представлені на виставці "Крим: золото й таємниці Чорного моря" в Амстердамі, повернулися до України.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

Нагадаємо, з лютого по серпень 2014 року в Музеї Алларда Пірсона тривала виставка "Крим: золото й таємниці Чорного моря". На ній демонструвалися предмети з колекцій Національного музею історії України та чотирьох музеїв Криму: Національного заповідника "Херсонес Таврійський" (Севастополь), Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Керченського історико-археологічного заповідника.

В лютому 2014 року росія почала окупацію Криму. Предмети з колекції Національного музею історії України повернулися до Києва після завершення виставки. Водночас повертати цінності з кримських музеїв на територію, не підконтрольну українській владі, стало неможливим. Проте музеї Криму, які де-факто контролює влада росії, наполягали саме на цьому. У Нідерландах розпочався судовий процес.

У грудні 2016 року суд в Амстердамі постановив передати кримські скарби державі Україна відповідно до Закону про спадщину. Апеляційний суд Амстердама також вирішив задовольнити позов про передачу кримських артефактів державі Україна, але вже на підставі Закону України "Про музеї" та наказу Міністерства культури України від березня 2014 року. Цей наказ надає міністру культури повноваження ухвалювати рішення про передачу музейних експонатів на відповідальне зберігання, якщо є ризик їх знищення, втрати або пошкодження.

Музеї Криму подали касаційну скаргу до Верховного Суду Нідерландів з проханням скасувати рішення Апеляційного суду. 9 червня 2023 року Верховний Суд Нідерландів відхилив касаційну скаргу кримських музеїв, а апеляційне рішення залишив без змін. Тому артефакти передали державі Україна, а не музеям Криму, які нині перебувають в окупації. Згідно з указом Міністерства культури та інформаційної політики України колекції кримських музеїв мають бути передані на зберігання у Національний музей історії України.

За остаточним рішенням, винесеним Верховним Судом Нідерландів, Україна мала виплатити Музею Алларда Пірсона 111,689 євро з нарахуванням відсотків за весь час збереження колекцій кримських музеїв.

5 липня 2023 року на спільній нараді в Музеї Алларда Пірсона в присутності директорки музею, представників Посольства України в Королівстві Нідерланди та двох юридичних радників України відбулася зустріч, на якій генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук запропонував план передачі та перевезення колекцій кримських музеїв до України.

Після виконання зобовʼязань, взятих Національним музеєм історії України та Міністерством культури та інформаційної політики України, Музей Алларда Пірсона відмовився від визначеної судом виплати на свою користь. В листопаді предмети з кримських музеїв пройшли незалежну перевірку, після чого їх ретельно запакували відповідно до музейних правил. Потім артефакти перевезли до Києва. Нині фахівці обстежують стан цих речей. Ідеться про 565 предметів, це, зокрема, античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки, яким дві тисячі років.

У Національному музеї історії України колекція зберігатиметься до деокупації Криму.

 

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.