У Києві вручили відзнаку Омеляна Ковча

У Музеї Голодомору 28 листопада відбулася Церемонія вручення Відзнаки блаженного священномученика Омеляна Ковча — вперше від початку повномасштабного вторгнення.

Про це повідомили у Національному музеї Голодомору-геноциду.

Цьогорічними лауреатами стали військовослужбовиця Національної гвардії України, парамедик, учасниця оборони Маріуполя Катерина Поліщук ("Пташка"); польський народ в особі Президента Республіки Польща Анджея Дуди (відзнака буде вручена окремо); капелан Сергій Дмитрієв ("Падре"); військовослужбовець ЗСУ, колишній імам Саїд Ісмагілов; капелан, священик УГКЦ Юрій Логаза; пастор, єпископ протестантської Церкви Божої України Геннадій Мохненко.

Відзнаки лауреатам вручили: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, голова Комітету вшанування священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник та члени комітет Данило Лубківський та о. Стефан Батрух. 

"Бути людиною в нелюдських обставинах, бачити небо серед пекла на землі, бути християнином у часи війни - ці питання ми ставимо собі сьогодні під час цієї жорстокої, геноцидальної війни в Україні. Ці питання так по-особливому звучать тут, у цьому місці пам'яті, болю, у цьому музеї, де ми вшановуємо жертв Голодомору-геноциду... Я хочу сьогодні подякувати усім тим, кого Комітет з ушанування Омеляна Ковча назвав лауреатами", - сказав глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав Шевчук.

Український священник Омелян Ковч із Косівщини рятував у роки Другої світової війни євреїв. За це був ув'язений у концтаборі Майданек, де продовжував своє душпастирство. Помер у табірному шпиталі в лютому 1944-го. У 2001 році під час візиту до України Папа Іван Павло ІІ проголосив отця Омеляна Ковча блаженним священномучеником. У 2010 році було засновано Відзнаку Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.