У Києві вручили відзнаку Омеляна Ковча

У Музеї Голодомору 28 листопада відбулася Церемонія вручення Відзнаки блаженного священномученика Омеляна Ковча — вперше від початку повномасштабного вторгнення.

Про це повідомили у Національному музеї Голодомору-геноциду.

Цьогорічними лауреатами стали військовослужбовиця Національної гвардії України, парамедик, учасниця оборони Маріуполя Катерина Поліщук ("Пташка"); польський народ в особі Президента Республіки Польща Анджея Дуди (відзнака буде вручена окремо); капелан Сергій Дмитрієв ("Падре"); військовослужбовець ЗСУ, колишній імам Саїд Ісмагілов; капелан, священик УГКЦ Юрій Логаза; пастор, єпископ протестантської Церкви Божої України Геннадій Мохненко.

Відзнаки лауреатам вручили: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, голова Комітету вшанування священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник та члени комітет Данило Лубківський та о. Стефан Батрух. 

"Бути людиною в нелюдських обставинах, бачити небо серед пекла на землі, бути християнином у часи війни - ці питання ми ставимо собі сьогодні під час цієї жорстокої, геноцидальної війни в Україні. Ці питання так по-особливому звучать тут, у цьому місці пам'яті, болю, у цьому музеї, де ми вшановуємо жертв Голодомору-геноциду... Я хочу сьогодні подякувати усім тим, кого Комітет з ушанування Омеляна Ковча назвав лауреатами", - сказав глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав Шевчук.

Український священник Омелян Ковч із Косівщини рятував у роки Другої світової війни євреїв. За це був ув'язений у концтаборі Майданек, де продовжував своє душпастирство. Помер у табірному шпиталі в лютому 1944-го. У 2001 році під час візиту до України Папа Іван Павло ІІ проголосив отця Омеляна Ковча блаженним священномучеником. У 2010 році було засновано Відзнаку Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".