У Києві вручили відзнаку Омеляна Ковча

У Музеї Голодомору 28 листопада відбулася Церемонія вручення Відзнаки блаженного священномученика Омеляна Ковча — вперше від початку повномасштабного вторгнення.

Про це повідомили у Національному музеї Голодомору-геноциду.

Цьогорічними лауреатами стали військовослужбовиця Національної гвардії України, парамедик, учасниця оборони Маріуполя Катерина Поліщук ("Пташка"); польський народ в особі Президента Республіки Польща Анджея Дуди (відзнака буде вручена окремо); капелан Сергій Дмитрієв ("Падре"); військовослужбовець ЗСУ, колишній імам Саїд Ісмагілов; капелан, священик УГКЦ Юрій Логаза; пастор, єпископ протестантської Церкви Божої України Геннадій Мохненко.

Відзнаки лауреатам вручили: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, голова Комітету вшанування священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник та члени комітет Данило Лубківський та о. Стефан Батрух. 

"Бути людиною в нелюдських обставинах, бачити небо серед пекла на землі, бути християнином у часи війни - ці питання ми ставимо собі сьогодні під час цієї жорстокої, геноцидальної війни в Україні. Ці питання так по-особливому звучать тут, у цьому місці пам'яті, болю, у цьому музеї, де ми вшановуємо жертв Голодомору-геноциду... Я хочу сьогодні подякувати усім тим, кого Комітет з ушанування Омеляна Ковча назвав лауреатами", - сказав глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав Шевчук.

Український священник Омелян Ковч із Косівщини рятував у роки Другої світової війни євреїв. За це був ув'язений у концтаборі Майданек, де продовжував своє душпастирство. Помер у табірному шпиталі в лютому 1944-го. У 2001 році під час візиту до України Папа Іван Павло ІІ проголосив отця Омеляна Ковча блаженним священномучеником. У 2010 році було засновано Відзнаку Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.