Путін заявив, що Золота Орда, на відміну від Заходу, не претендувала на російську мову і традиції

Президент РФ Володимир Путін заявив, що Золота Орда для Москви завжди була краща "західних завойовників".

Про це Володимир Путін заявив на зустрічі з новим складом громадської палати РФ, пише Українська правда. 

"Єдність народу була ключовою складовою виходу Росії на нові рубежі. Так було завжди. Давайте згадаємо те, що відбувалося за часів, ну скажімо, Олександра Невського. Адже він їздив в Орду, вклонявся ординським ханам, отримував ярлик на князювання, зокрема й насамперед для того, щоб ефективно протистояти навалі Заходу", - сказав Путін.

За словами Путіна, незважаючи на те, що ординці поводилися нахабно і жорстоко, але не зачіпали, на думку російського президента, російської мови, традицій, культури.

У той же час, заявив Путін, "західні  завойовники", саме на це претендували.

"Якщо  культура, традиція, історія народу зазнає краху, то народ поступово починає зникати як етнос, розчиняється як сніг навесні. Ось чому ми так шануємо Олександра Невського як святого. Саме за цей вибір. Він думав про те, щоб зберегти російський народ. Ну а потім і всі народи, які проживають на території нашої країни", - сказав Путін.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.