Путін заявив, що Золота Орда, на відміну від Заходу, не претендувала на російську мову і традиції

Президент РФ Володимир Путін заявив, що Золота Орда для Москви завжди була краща "західних завойовників".

Про це Володимир Путін заявив на зустрічі з новим складом громадської палати РФ, пише Українська правда. 

"Єдність народу була ключовою складовою виходу Росії на нові рубежі. Так було завжди. Давайте згадаємо те, що відбувалося за часів, ну скажімо, Олександра Невського. Адже він їздив в Орду, вклонявся ординським ханам, отримував ярлик на князювання, зокрема й насамперед для того, щоб ефективно протистояти навалі Заходу", - сказав Путін.

За словами Путіна, незважаючи на те, що ординці поводилися нахабно і жорстоко, але не зачіпали, на думку російського президента, російської мови, традицій, культури.

У той же час, заявив Путін, "західні  завойовники", саме на це претендували.

"Якщо  культура, традиція, історія народу зазнає краху, то народ поступово починає зникати як етнос, розчиняється як сніг навесні. Ось чому ми так шануємо Олександра Невського як святого. Саме за цей вибір. Він думав про те, щоб зберегти російський народ. Ну а потім і всі народи, які проживають на території нашої країни", - сказав Путін.

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.