Щоб перейменувати Волгоград на Сталінград на Росії проведуть референдум

У Росії розробили механізм перейменування міста Волгоград на Сталінград.

Про це пишуть російські ЗМІ.

Депутати Волгоградської обласної думи запропонували провести референдум щодо перейменування обласного центру. Для перейменування Волгограда на Сталінград буде достатньо 50+1% голосів. При цьому сама область у випадку перейменування міста залишиться Волгоградською. 

Раніше з ініціативою "повернути місту-героєві історичне ім'я" виступили волгоградські ветерани. У відповідь на їхнє прохання губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров оголосив про створення громадської ради щодо попереднього вивчення думки населення про перейменування міста на Сталінград. Було сказано, що за підсумками роботи ради прийматиметься питання про винесення питання на референдум.

У лютому ВЦВГД провів опитування про повернення Волгограду історичної назви. Результати опитування показали, що жителі міста скоріше не підтримують цієї ініціативи (67%). Пізніше речник президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що в Кремлі не ведеться обговорення перейменування Волгограда в Сталінград. 

З 1589-го по 1925 рік місто називалося Царицином, потім було перейменовано на Сталінград, а в 1961 році стало називатися Волгоградом. 

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.