Російський дослідник сталінізму Колтирін отримав 9 років колонії

Директора Медвеж’єгорського міського музею Сергія Колтиріна суд Республіки Карелія (Російська Федерація) засудив на 9 років колонії загального режиму.

Історика визнали винним у статевих зносинах із особою, яка не досягла 16 років, повідомляє російська служба Радіо «Свобода».

Сергій Колтирін, за версією російського слідства, у вересні 2018 року разом із своїм знайомим Євгеном Носовим скоїв розпусні дії щодо 13-річного підлітка. Другого обвинуваченого засудили до 11 років позбавлення волі.

 
Сергій Колтирін

Історик Колтирін очолював Медвеж’єгорського музей від 1991 року. Він був одним із учасників розкопок поховань жертв сталінського терору в урочищі Сандармох у Карелії. У 1937—1938 роках там таємно розстріляли й захоронили біля 10 тисяч осіб – переважно з-поміж в’язнів Соловецького і Біломорсько-Балтійського концтаборів.

Усього на території урочища знайдено 230 розстрільних ям.

Меморіальний комплекс в урочищі Сандармох перебуває в підпорядкуванні Медвеж’єгорського музею.

Сергія Колтиріна було заарештовано 3 жовтня 2018 року.

Як повідомляла раніше «Історична правда», з 2016 року правоохоронні органи РФ переслідують також іншого історика – голову карельського правозахисного центру «Меморіал» Юрія Дмитрієва, який також займався розкопками в Сандармосі. Власне, він свого часу і розшукав місце поховання.

Дмитрієва повторно затримали у кінці червня 2018 року. Йому висунули звинувачення в сексуальному насильстві стосовно його неповнолітньої прийомної дочки і заарештували на два місяці.

Центр "Меморіал" вважає нову кримінальну справу проти Дмитрієва політичним переслідуванням.

У 2016 році проти історика була порушена інша справа — за звинуваченням у розпусних діях відносно неповнолітньої прийомної дочки і виготовленні дитячої порнографії. У його комп'ютері виявили фотографії прийомної дочки, які слідчі назвали порнографічними. Сам Дмитрієв заявляв, що робив знімки, щоб відстежувати стан здоров'я дочки і звітувати перед органами опіки.

У квітні 2018 року суд першої інстанції виправдав Дмитрієва за основними статтями звинувачення, але це рішення оскаржила прокуратура. Пізніше Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок. За рішенням суду, до 25 червня цього року Дмитрієв ще перебуватиме під арештом.

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.