Російський дослідник сталінізму Колтирін отримав 9 років колонії

Директора Медвеж’єгорського міського музею Сергія Колтиріна суд Республіки Карелія (Російська Федерація) засудив на 9 років колонії загального режиму.

Історика визнали винним у статевих зносинах із особою, яка не досягла 16 років, повідомляє російська служба Радіо «Свобода».

Сергій Колтирін, за версією російського слідства, у вересні 2018 року разом із своїм знайомим Євгеном Носовим скоїв розпусні дії щодо 13-річного підлітка. Другого обвинуваченого засудили до 11 років позбавлення волі.

 
Сергій Колтирін

Історик Колтирін очолював Медвеж’єгорського музей від 1991 року. Він був одним із учасників розкопок поховань жертв сталінського терору в урочищі Сандармох у Карелії. У 1937—1938 роках там таємно розстріляли й захоронили біля 10 тисяч осіб – переважно з-поміж в’язнів Соловецького і Біломорсько-Балтійського концтаборів.

Усього на території урочища знайдено 230 розстрільних ям.

Меморіальний комплекс в урочищі Сандармох перебуває в підпорядкуванні Медвеж’єгорського музею.

Сергія Колтиріна було заарештовано 3 жовтня 2018 року.

Як повідомляла раніше «Історична правда», з 2016 року правоохоронні органи РФ переслідують також іншого історика – голову карельського правозахисного центру «Меморіал» Юрія Дмитрієва, який також займався розкопками в Сандармосі. Власне, він свого часу і розшукав місце поховання.

Дмитрієва повторно затримали у кінці червня 2018 року. Йому висунули звинувачення в сексуальному насильстві стосовно його неповнолітньої прийомної дочки і заарештували на два місяці.

Центр "Меморіал" вважає нову кримінальну справу проти Дмитрієва політичним переслідуванням.

У 2016 році проти історика була порушена інша справа — за звинуваченням у розпусних діях відносно неповнолітньої прийомної дочки і виготовленні дитячої порнографії. У його комп'ютері виявили фотографії прийомної дочки, які слідчі назвали порнографічними. Сам Дмитрієв заявляв, що робив знімки, щоб відстежувати стан здоров'я дочки і звітувати перед органами опіки.

У квітні 2018 року суд першої інстанції виправдав Дмитрієва за основними статтями звинувачення, але це рішення оскаржила прокуратура. Пізніше Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок. За рішенням суду, до 25 червня цього року Дмитрієв ще перебуватиме під арештом.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.