Товариство "Меморіал" відкрило пам’ятник з іменам жертв і виконавців комуністичних репресій

27 жовтня в Москві відкрили Стіну пам’яті на місці масового захоронення жертв розстрілів НКВД СРСР — спецоб’єкті "Комунарка". Виявилося, на інформаційних таблицях поруч з іменами розстріляних вибито також імена їхніх катів, які згодом потрапили під репресії.

Цей пам’ятник за проектом Петра Пастернака споруджено зусиллями Міжнародного товариства "Меморіал" і парафії Храму свв. Новомучеників і Сповідників Російських у Комунарці, а благословення надав патріарх Московський Кирило, повідомляє сайт Міжнародного "Меморіалу".

Меморіал являє собою стенди зі списками імен людей, репресованих НКВД у часи Великого терору 1937—1938 років і захоронених у "Комунарці".

 Фото: bessmertnybarak.ru

Керівники просвітницького проекту "Безсмертний барак", який збирає інформацію про репресії комуністичного режиму, помітили, що у цих списках є й службовці НКВД — виконавці терору, які згодом самі з катів перетворилися на жертв.

"Безсмертний барак" нарахував 55 працівників держбезпеки — безпосередніх виконавців репресій. Зокрема серед них — народний комісар внутрішніх справ СРСР Генріх Ягода (липень 1934 — вересень 1938) і керівник НКВД УРСР Ізраїль Леплевський (червень 1937 — січень 1938).

Фото: bessmertnybarak.ru 

"Ми перелічили тільки тих, чи злочини проти людяності доведені часом. Вони не реабілітовані. Нам стали писати родичі репресованих, вони обурювалися, что імена їхніх рідних в одному списку з катами", — пишуть на сайті проекту.

У відповідь на критику товариство "Меморіал" опублікувало на сторінці у "Фейсбуці" відповідь, у якій назвало Стіну пам’яті не меморіалом, а могильною плитою з інформаційно-довідковою метою про всіх без винятку захоронених:

"Було би зручніше й приємніше, якби окремо були захоронені симпатичні люди, а окремо — злочинці. Але устрій системи радянського терору був такий, що заарештованим і розстріляним міг бути будь-хто, і хороший, і поганий, і поховані вони в одній землі; що не знімає персональної відповідальності кожно за скоєне за життя… Нинішня стіна — це не пам’ятник і не меморіал, не йдеться про реабілітацію чи канонізацію, йдеться про перелік імен похованих на розстрільному полігоні Комунарка".

"Безсмерний барак" назвав таке пояснення маніпуляцією і закликав читачів до боротьби за зміну меморіалу.

"Ми вимагаємо, щоб прізвища катів прибрали з пам’ятника. Стіну потрібно переробити. Якомога ближчим часом потрібно виготовити окрему інформаційну дошку з прізвищами тих, хто осбисто здійснював репресії. Кати не повинні бути пом’януті на одному пам’ятнику з жертвами", — заявили учасники проекту "Безсмерний барак".

ДОВІДКА:

Спецоб’єкт НКВД "Комунарка" організували на місці дачі наркома внутрішніх справ СРСР Ягоди після його арешту. З 2 вересня 1937 року по 24 листопада 1941-го тут захоронили 6609 осіб, розстріляних у ході сталінських репресій.

До самого кінця СРСР у 1991 році "Комунарка" залишалася охоронюваним спецоб’єктом органів держбезпеки.

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.