Товариство "Меморіал" відкрило пам’ятник з іменам жертв і виконавців комуністичних репресій

27 жовтня в Москві відкрили Стіну пам’яті на місці масового захоронення жертв розстрілів НКВД СРСР — спецоб’єкті "Комунарка". Виявилося, на інформаційних таблицях поруч з іменами розстріляних вибито також імена їхніх катів, які згодом потрапили під репресії.

Цей пам’ятник за проектом Петра Пастернака споруджено зусиллями Міжнародного товариства "Меморіал" і парафії Храму свв. Новомучеників і Сповідників Російських у Комунарці, а благословення надав патріарх Московський Кирило, повідомляє сайт Міжнародного "Меморіалу".

Меморіал являє собою стенди зі списками імен людей, репресованих НКВД у часи Великого терору 1937—1938 років і захоронених у "Комунарці".

 Фото: bessmertnybarak.ru

Керівники просвітницького проекту "Безсмертний барак", який збирає інформацію про репресії комуністичного режиму, помітили, що у цих списках є й службовці НКВД — виконавці терору, які згодом самі з катів перетворилися на жертв.

"Безсмертний барак" нарахував 55 працівників держбезпеки — безпосередніх виконавців репресій. Зокрема серед них — народний комісар внутрішніх справ СРСР Генріх Ягода (липень 1934 — вересень 1938) і керівник НКВД УРСР Ізраїль Леплевський (червень 1937 — січень 1938).

Фото: bessmertnybarak.ru 

"Ми перелічили тільки тих, чи злочини проти людяності доведені часом. Вони не реабілітовані. Нам стали писати родичі репресованих, вони обурювалися, что імена їхніх рідних в одному списку з катами", — пишуть на сайті проекту.

У відповідь на критику товариство "Меморіал" опублікувало на сторінці у "Фейсбуці" відповідь, у якій назвало Стіну пам’яті не меморіалом, а могильною плитою з інформаційно-довідковою метою про всіх без винятку захоронених:

"Було би зручніше й приємніше, якби окремо були захоронені симпатичні люди, а окремо — злочинці. Але устрій системи радянського терору був такий, що заарештованим і розстріляним міг бути будь-хто, і хороший, і поганий, і поховані вони в одній землі; що не знімає персональної відповідальності кожно за скоєне за життя… Нинішня стіна — це не пам’ятник і не меморіал, не йдеться про реабілітацію чи канонізацію, йдеться про перелік імен похованих на розстрільному полігоні Комунарка".

"Безсмерний барак" назвав таке пояснення маніпуляцією і закликав читачів до боротьби за зміну меморіалу.

"Ми вимагаємо, щоб прізвища катів прибрали з пам’ятника. Стіну потрібно переробити. Якомога ближчим часом потрібно виготовити окрему інформаційну дошку з прізвищами тих, хто осбисто здійснював репресії. Кати не повинні бути пом’януті на одному пам’ятнику з жертвами", — заявили учасники проекту "Безсмерний барак".

ДОВІДКА:

Спецоб’єкт НКВД "Комунарка" організували на місці дачі наркома внутрішніх справ СРСР Ягоди після його арешту. З 2 вересня 1937 року по 24 листопада 1941-го тут захоронили 6609 осіб, розстріляних у ході сталінських репресій.

До самого кінця СРСР у 1991 році "Комунарка" залишалася охоронюваним спецоб’єктом органів держбезпеки.

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз