Премія Шевельова 2023 оголосила довгий список претендантів

Зокрема до нього увійшла книжка львівського художника та ресторатора Андрія Гудими, який загинув у липні цього року в боях під Бахмутом.

Український ПЕН оголосив 14 видань, які увійшли до довгого списку на здобуття Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2023 року.

  1. Агеєва Віра, "Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку XX століття" (Віхола)
  2. В'ятрович Володимир, "Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну" (Ранок)
  3. Гоменюк Іван, "Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття" (Віхола)
  4. Громенко Сергій, "Чому Україна виграє?"(Vivat)
  5. Гудима Андрій, "69 спецій для Серця" (Видавництво Старого Лева) 
  6. Гуменюк Андрій, "Африка" (Видавництво Старого Лева)
  7. Зарембо Катерина, "Схід українського сонця" (Човен)
  8. Кузнєцова Євгенія, "Мова-меч. Як говорила радянська імперія" (Твоя підпільна гуманітарка)
  9. Михайловський Віталій, "Наші королі — Reges Nostri. Володарі та династії в історії України (1340–1795)" (Темпора)
  10. Михед Олександр, "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення" (Видавництво Старого Лева)
  11. Москалець Костянтин, "Спорудження мосту" (Видавництво Старого Лева)
  12. Петросаняк Галина, "Наш сусід Альберт Гофман" (Видавництво 21)
  13. Славінська Ірина, "Повітряна й тривожна книжка" (Vivat)
  14. Содомора Андрій, "Під чужою тінню" (Літопис)

Короткий список номінантів на здобуття Премії буде опубліковано не пізніше 10 грудня. Оголошення лауреата традиційно відбудеться в день народження Юрія Шевельова – 17 грудня.

Премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю. До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів, опубліковані в паперовому вигляді протягом календарного року.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.