Орлик чи Богословськ: триває опитування щодо перейменування міста Первомайська

На Миколаївщині планують перейменувати місто Первомайськ.

Про це інформує Виконавчий комітет Первомайської міської ради.

Друге на Миколаївщині за чисельністю населення місто Первомайськ перейменують згідно з вимогами законодавства про декомунізацію.

Таке рішення ухвалили 1 листопада під час чергового засідання постійної комісії з питань найменування та перейменування об'єктів топоніміки при виконавчому комітеті Первомайської міської ради. 

На засіданні представили на розгляд громадськості два варіанти.

Це історична назва – Орлик, яку місто мало до 1782-го року. Саме так у 1676-му році, від назви місцевого урочища назвали його козаки, які побудували тут фортецю. Територія увійшла до складу Бугогардівської Запорізької Січі. В різні часи окремі частини міста мали такі назви, як Богопіль, Ольвіополь та Голта. В 1919-му році, на мітингу 1 травня, ці частини об'єднали в єдине ціле, і більшовистський режим перейменував місто у Первомайськ.

На виконкомі запропонували також нову назву міста, яка увібрала в себе історичні події та географічні назви, – Богославськ. Кожна буква у назві відповідає трьом частинам міста, а також назвам річок. Богополь, Ольвіополь, Голта,  Орлик, Гілея, Вода (місто на воді), Синюха, Кодима.

Проголосувати за нову назву міста Первомайськ можна за посиланням.

 

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".