Історію України повернули до обов'язкових предметів мультипредметного тесту

Верховна рада України повернула історію України до числа обов'язкових предметів мультипредметного тесту для випускників шкіл.

Про це повідомив історик і нардеп Володимир в'ятрович.

"Ще одна маленька перемога: Верховна Рада сьогодні ухвалила в цілому законопроєкт 10092, який повертає історію України до числа обов'язкових предметів мультипредметного тесту для випускників шкіл", - повідомив Володимир В'ятрович.

Нагадаємо, історія була обов'язковим предметом у 2022 році, в 2023-му її зробили предметом на вибір, у 2024-му вона знову стане обов'язковою складовою мультитесту поруч з українською мовою і математикою. Четвертий предмет обиратимуть самі випускники.

"Це важливе рішення, бо Історія України сьогодні це більше, ніж просто шкільний предмет. Це важлива складова формування ідентичності юних громадян України", - зазначив Володимир В'ятрович.

Крім того, парламент підтримав і законопроєкт 9046, який поверне у школи державну підсумкову атестацію, включно з атестацією з історії України.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.