У загальний доступ виклали розсекречені документи радянських спецслужб проти українського православ'я

Архів Служби зовнішньої розвідки України підготував і оприлюднив збірник розсекречених документів органів НКВД/МГБ/КГБ СРСР проти Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви та їх священників.

Про це йдеться на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

До чергового тематичного збірника відібрано окремі матеріали про роботу органів огпу/нквд/мгб/кгб ссср зі стеження за діячами українських церков, їхніми громадами та вірянами за кордоном, збирання інформації про місця їхнього проживання, пересування, уподобання, проведення різних заходів, а також про планування спеціальних операцій щодо їхньої компрометації.

До цього видання увійшли здебільшого окремі довідки, повідомлення, доповідні записки органів держбезпеки ссср, які на підставі оперативної інформації постійно готували узагальнюючі документи про становище в українському релігійному середовищі за кордоном. Насамперед становлять цікавість відомості про українські релігійні громади у Чехословаччині, Польщі, Німеччині, Австрії, Франції, США, Канаді, а також інформація про склад Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви та інших конфесій, їх місце і роль в житті української еміграції. У збірнику є документи про діяльність настоятелів релігійних громад та окремих церковних діячів, їхні біографічні довідки. У різні періоди чекісти заводили на них справи,  встановлювали постійний нагляд та контроль, збирали інформацію про їхню релігійну та політичну діяльність.

Особливий інтерес становлять документи про те, як совєтські спецслужби активно займалися знищенням українського православ'я не лише на території ссср, а й за кордоном. Це зокрема заходи мгб/кгб, спрямовані проти Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви і їх священників, які були яскравими представниками національно-визвольного руху.

Після завершення Другої світової війни, коли УАПЦ і УГКЦ були ліквідовані сталінським режимом, органи мгб усср активно заводили окремі агентурно-спостережні справи на українських діячів  та церковні організації, які діяли у підпіллі, а також на тих, хто емігрував за кордон і продовжував там розбудовувати українську церкву та боротися за відновлення української державності.

Загалом до збірника хронологічно включено 86 документів. Кожен документ має назву і відповідні посилання на номер фонду, справи, тому та аркушу ГДА СЗРУ.

Розсекречені документи є ще одним підтвердженням того, як кремлівське керівництво і підпорядковані йому органи держбезпеки на місцях втручалися в справи української церкви в діаспорі, намагаючись дискредитувати її та спотворити зсередини, як і увесь український національно-визвольний рух.

Діяльність Української Автокефальної Церкви і Української Греко-Католицької Церкви за кордоном в архівних документах розвідки. Частина 1.

Діяльність Української Автокефальної Церкви і Української Греко-Католицької Церкви за кордоном в архівних документах розвідки. Частина 2.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.