В Україні оцифрували творчий архів Василя Стуса

В Україні оцифрували творчий архів письменника та дисидента Василя Стуса — це 26 тисяч сканів.

Про це повідомляє "Стус.Центр", пише Суспільне.

Цю роботу вдалося виконати завдяки гранту від SDK ("Староміський дім культури") та уряду міста Варшави.

Син письменника Дмитро зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення бібліотека поета опинилася в одній із "сірих" зон Київської області, а тому "залишалося лише молитися, аби пожежі й вибухи мінімально пошкодили будівлю, де архів поета зберігався останні півтора десятиліття".

Однак до 10 березня 2022 року вдалося евакуювати до Києва найцінніше з архіву, а будівля бібліотеки не зазнала суттєвих руйнувань.

У грудні на сайті "Стус.Центр" може запрацювати рубрика "Архів". Вона полегшить доступ для всіх охочих до унікальних матеріалів письменника.

Разом із цим SDK працює над перекладом книжки "Час творчості" польською мовою. Її мають опублікувати у грудні 2023 року. Над перекладом віршів працював Яцек Подсядло, листів — Катажина Котинська, а науковий вступ до книги написав Богдан Токарський.

 

Теми

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.