В Україні оцифрували творчий архів Василя Стуса

В Україні оцифрували творчий архів письменника та дисидента Василя Стуса — це 26 тисяч сканів.

Про це повідомляє "Стус.Центр", пише Суспільне.

Цю роботу вдалося виконати завдяки гранту від SDK ("Староміський дім культури") та уряду міста Варшави.

Син письменника Дмитро зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення бібліотека поета опинилася в одній із "сірих" зон Київської області, а тому "залишалося лише молитися, аби пожежі й вибухи мінімально пошкодили будівлю, де архів поета зберігався останні півтора десятиліття".

Однак до 10 березня 2022 року вдалося евакуювати до Києва найцінніше з архіву, а будівля бібліотеки не зазнала суттєвих руйнувань.

У грудні на сайті "Стус.Центр" може запрацювати рубрика "Архів". Вона полегшить доступ для всіх охочих до унікальних матеріалів письменника.

Разом із цим SDK працює над перекладом книжки "Час творчості" польською мовою. Її мають опублікувати у грудні 2023 року. Над перекладом віршів працював Яцек Подсядло, листів — Катажина Котинська, а науковий вступ до книги написав Богдан Токарський.

 

Теми

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.