У Львові демонтували ще три радянські пам'ятники

З Пагорбу слави у Львові демонтували три радянські скульптури - «Мати-Батьківщина», «Воїн з прапором», «Присяга».

Про це інформує Львівська міська рада.

"Ми очищуємо наш простір від символів радянського періоду.  І Пагорб слави – не виняток. Окрім поховань, там були ще і три радянські пам'ятники. Сьогодні вони були демонтовані та "переїдуть" до музею "Територія терору" - там вони і будуть "прославляти" терор тих часів", - зазначила керуюча справами виконкому, в.о. керівника управління охорони історичного середовища Наталія Алєксєєва.

Раніше з меморіалу демонтувати радянську символіку, зокрема, радянську зірку та серп з молотом. Також зняти напис, який прославляв радянських солдатів.

Також місто планує провести ексгумацію та перенести поховання з Пагорбу слави. Зробити це хочуть після того, як завершать ексгумацію на Личаківському військовому цвинтарі.

Пагорб слави у Львові - меморіальний комплекс, частина історико-архітектурного заповідника "Личаківський цвинтар". Там знаходиться поховання російських і радянських солдатів, які загинули під час Першої та Другої світової війни. 

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.