У Львові демонтували ще три радянські пам'ятники

З Пагорбу слави у Львові демонтували три радянські скульптури - «Мати-Батьківщина», «Воїн з прапором», «Присяга».

Про це інформує Львівська міська рада.

"Ми очищуємо наш простір від символів радянського періоду.  І Пагорб слави – не виняток. Окрім поховань, там були ще і три радянські пам'ятники. Сьогодні вони були демонтовані та "переїдуть" до музею "Територія терору" - там вони і будуть "прославляти" терор тих часів", - зазначила керуюча справами виконкому, в.о. керівника управління охорони історичного середовища Наталія Алєксєєва.

Раніше з меморіалу демонтувати радянську символіку, зокрема, радянську зірку та серп з молотом. Також зняти напис, який прославляв радянських солдатів.

Також місто планує провести ексгумацію та перенести поховання з Пагорбу слави. Зробити це хочуть після того, як завершать ексгумацію на Личаківському військовому цвинтарі.

Пагорб слави у Львові - меморіальний комплекс, частина історико-архітектурного заповідника "Личаківський цвинтар". Там знаходиться поховання російських і радянських солдатів, які загинули під час Першої та Другої світової війни. 

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.