У Львові демонтували ще три радянські пам'ятники

З Пагорбу слави у Львові демонтували три радянські скульптури - «Мати-Батьківщина», «Воїн з прапором», «Присяга».

Про це інформує Львівська міська рада.

"Ми очищуємо наш простір від символів радянського періоду.  І Пагорб слави – не виняток. Окрім поховань, там були ще і три радянські пам'ятники. Сьогодні вони були демонтовані та "переїдуть" до музею "Територія терору" - там вони і будуть "прославляти" терор тих часів", - зазначила керуюча справами виконкому, в.о. керівника управління охорони історичного середовища Наталія Алєксєєва.

Раніше з меморіалу демонтувати радянську символіку, зокрема, радянську зірку та серп з молотом. Також зняти напис, який прославляв радянських солдатів.

Також місто планує провести ексгумацію та перенести поховання з Пагорбу слави. Зробити це хочуть після того, як завершать ексгумацію на Личаківському військовому цвинтарі.

Пагорб слави у Львові - меморіальний комплекс, частина історико-архітектурного заповідника "Личаківський цвинтар". Там знаходиться поховання російських і радянських солдатів, які загинули під час Першої та Другої світової війни. 

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.