Збір на завершення меморіальної таблиці Івана Крип'якевича

На меморіальній таблиці будуть зображені історичні постаті, яких описував Іван Крип'якевич.

Про це повідомила Леся Крип'якевич, мисткиня, невістка історика Івана Крип'якевича.

"З ініціативи родини історика, при сприянні Фонду святого Володимира та з участю Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича Національної Академії Наук України і Бібліотеки Академії Наук ім. Василя Стефаника готується встановлення і відкриття Меморіальної таблиці на будинку, в якому працював історик та Музейно-експозиційного культурного простору з предметів кабінету історика", - йдеться у повідомленні.

Таблиця буде відлита в бронзі. На ній будуть зображені історичні постаті, яких описував Іван Крип'якевич: Король Данило, Богдан Хмельницький, Василь Стус, Степан Бандера, Митрополит Андрей Шептицький та інші визначні діячі.

Підтримати фінансово пошанування та збереження пам'яти історика України можна за реквізитами:

Регіональний Доброчинний Фонд Святого Володимира

АТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Львів

розрахунковий рахунок:

UA 343808050000000026002216748

ЄДРПОУ 23954943

Або 4149 4993 4683 4243 - гривневий Приватбанк

Або 5168 7451 0805 7479 - доларовий рахунок в Приватбанку

При перерахунку обов'язково зазначати: Пожертва на виготовлення меморіальної таблиці І.Крип'якевича.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".