У Львові презентували виставку з колекційного фонду Наукового товариства ім. Шевченка

У Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові відбулася презентація унікальних музейних та приватних колекцій, які складали фонд Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) до його ліквідації радянською владою у 1940 році.

Про це повідомляє Львівська ОВА, передає Укрінформ.

Як зазначається, виставка "Нація. Мистецтво. Наука" присвячена 150-літньому ювілею товариства, що увійшло в історію України як потужна інституція з розвитку і збереження наукової та національної культурної спадщини.

"У 1913 році, саме 13 грудня, митрополит Андрей Шептицький усю свою мистецьку колекцію і придбаний палац на вул. Драгоманова, 42 подарував українському народові", - розповіли в ОВА.

Виставка складається з тематичних розділів образотворчого мистецтва, іконопису, народного мистецтва. Експонати з колишнього музею НТШ доповнили зразками із приватних колекцій, предметами музейних збірок Національного музею, Музею етнографії та художнього промислу у Львові Інституту народознавства НАНУ та інших.

НТШ – найдавніша громадська національна наукова інституція в Україні. Довгі роки вона фактично виконувало функції всеукраїнської академії наук. 1873 року через жорсткі репресії в середовищі української інтелігенції виникла ідея перенести центр українського руху до Галичини. Олександр Кониський, Михайло Драгоманов та Дмитро Пильчиков за підтримки галицьких інтелектуалів заснували у Львові Літературно-наукове товариство імені Тараса Шевченка, метою якого було надавати всебічну підтримку та сприяти розвиткові української словесності, літератури. 1892 року товариство реорганізували в Наукове товариство імені Шевченка із завданням розвивати науку та культуру українською мовою. 

У 1940 році радянська влада ліквідувала Наукове товариство імені Шевченка, а музейне зібрання та колекції розформувала, передавши частково до Національного музею у Львові, до Музею етнографії та художнього промислу, до Львівського історичного музею та інших.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.