На Волині суд повернув вулиці ім’я радянського діяча

У селі Заріччя повернули назву вулиці на честь радянського діяча Антона Стемковського.

У 1983 році у селі Заріччя поблизу Володимира на Волині одна з вулиць була названа на честь Антона Стемковського.

Антон Стемковський – голова сільради у липні-грудні 1944 року, коли на ці терени втретє, і вже на кілька десятиліть прийшла комуністична влада. 4 грудня 1944 року його знайшли повішеним. З кримінальної справи випливає, що це вчинили "буржуазні націоналісти" з УПА.

У пізньорадянський час з Антона Стемковського зробили образ радянського героя та приписали йому членство в КПЗУ. Його могилу взяли на облік як пам'ятку місцевого значення. Частину вулиці Шевченка перейменували на його честь. А також встановили меморіальний знак.

3 березня 2023 року вулицю перейменували рішенням Володимирської міської ради. Утім, родина Стемковських із цим не погодилась та подала до суду.

3 листопада 2023 року Волинський окружний адміністративний суд скасував рішення про перейменування.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.