АНОНС: Відкриття Музею Кисилина

Відкриття Музею Кисилина відбудеться 8 листопада.

Про це пише Волинський монітор.

"Ініціаторів такої справи кілька. Вони об'єдналися для спільної мети – збереження нашої історії. Найважливіший внесок зробив Василь родом із Нововолинська. У Кисилині колись жили його бабуся та дідусь. Він викупив приміщення під музей, зробив там ремонт і фінансує його", – розповів генеалог Артур Альошин, який займається наповненням музею, дослідженням історії села та, як сам зазначив, якісною подачею експонатів. Додав, що фундатор музею не хоче публічності.

Поки що в Музеї Кисилина будуть експонувати плакати, на яких можна буде побачити історичні об'єкти, карти та фотографії. Тут представлятимуть дані про першу згадку про Кисилин у документах, отримання ним міських прав, списки виборців серед місцевого населення та списки православного населення, а ще склад пожежної бригади. Списки католиків теж невдовзі представлять в експозиції.

"Музей буде місцем, яке регенеруватиме історичну пам'ять, заохочуватиме мешканців і вихідців із Кисилина ділитися спогадами. Ми плануємо проводити тут, зокрема, тематичні лекції про різні періоди історії містечка й околиць та людей, пов'язаних із цими місцями", – наголосив Артур Альошин.

Музей розташований у Кисилині на вулиці Набережній, 3. Він діятиме в приміщенні колишнього пункту ветеринарної медицини.

Його відкриття відбудеться в середу, 8 листопада, о 13:00.

Організатори запрошують мешканців містечка, нащадків колишні жителів Кисилина, а також усіх, кому не байдужа історія Волині.

Під час відкриття музею відбудеться презентація книги "Нариси історії містечка-села Кисилин" Василя Сокола.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.