АНОНС: Відкриття Музею Кисилина

Відкриття Музею Кисилина відбудеться 8 листопада.

Про це пише Волинський монітор.

"Ініціаторів такої справи кілька. Вони об'єдналися для спільної мети – збереження нашої історії. Найважливіший внесок зробив Василь родом із Нововолинська. У Кисилині колись жили його бабуся та дідусь. Він викупив приміщення під музей, зробив там ремонт і фінансує його", – розповів генеалог Артур Альошин, який займається наповненням музею, дослідженням історії села та, як сам зазначив, якісною подачею експонатів. Додав, що фундатор музею не хоче публічності.

Поки що в Музеї Кисилина будуть експонувати плакати, на яких можна буде побачити історичні об'єкти, карти та фотографії. Тут представлятимуть дані про першу згадку про Кисилин у документах, отримання ним міських прав, списки виборців серед місцевого населення та списки православного населення, а ще склад пожежної бригади. Списки католиків теж невдовзі представлять в експозиції.

"Музей буде місцем, яке регенеруватиме історичну пам'ять, заохочуватиме мешканців і вихідців із Кисилина ділитися спогадами. Ми плануємо проводити тут, зокрема, тематичні лекції про різні періоди історії містечка й околиць та людей, пов'язаних із цими місцями", – наголосив Артур Альошин.

Музей розташований у Кисилині на вулиці Набережній, 3. Він діятиме в приміщенні колишнього пункту ветеринарної медицини.

Його відкриття відбудеться в середу, 8 листопада, о 13:00.

Організатори запрошують мешканців містечка, нащадків колишні жителів Кисилина, а також усіх, кому не байдужа історія Волині.

Під час відкриття музею відбудеться презентація книги "Нариси історії містечка-села Кисилин" Василя Сокола.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".