АНОНС: Відкриття Музею Кисилина

Відкриття Музею Кисилина відбудеться 8 листопада.

Про це пише Волинський монітор.

"Ініціаторів такої справи кілька. Вони об'єдналися для спільної мети – збереження нашої історії. Найважливіший внесок зробив Василь родом із Нововолинська. У Кисилині колись жили його бабуся та дідусь. Він викупив приміщення під музей, зробив там ремонт і фінансує його", – розповів генеалог Артур Альошин, який займається наповненням музею, дослідженням історії села та, як сам зазначив, якісною подачею експонатів. Додав, що фундатор музею не хоче публічності.

Поки що в Музеї Кисилина будуть експонувати плакати, на яких можна буде побачити історичні об'єкти, карти та фотографії. Тут представлятимуть дані про першу згадку про Кисилин у документах, отримання ним міських прав, списки виборців серед місцевого населення та списки православного населення, а ще склад пожежної бригади. Списки католиків теж невдовзі представлять в експозиції.

"Музей буде місцем, яке регенеруватиме історичну пам'ять, заохочуватиме мешканців і вихідців із Кисилина ділитися спогадами. Ми плануємо проводити тут, зокрема, тематичні лекції про різні періоди історії містечка й околиць та людей, пов'язаних із цими місцями", – наголосив Артур Альошин.

Музей розташований у Кисилині на вулиці Набережній, 3. Він діятиме в приміщенні колишнього пункту ветеринарної медицини.

Його відкриття відбудеться в середу, 8 листопада, о 13:00.

Організатори запрошують мешканців містечка, нащадків колишні жителів Кисилина, а також усіх, кому не байдужа історія Волині.

Під час відкриття музею відбудеться презентація книги "Нариси історії містечка-села Кисилин" Василя Сокола.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.