IN MEMORIAM: померла зв'язкова полковника УПА Клима Савура Ганна Зелена

На 98-му році життя у селі Скулин на Волині померла колишня зв'язкова полковника УПА Клима Савура - Ганна Абрамчук (Зелена).

Про смерть зв'язкової підтвердили у Колодяжненській громаді.

"Це велика втрата для громади і для України. Ганна Йонівна була прикладом мужності, незламності, патріотизму, не просто свідком, а учасником визвольної боротьби українських повстанців. Дуже шкода, що вона не дочекалася омріяної Перемоги України у черговій війні російських загарбників проти нашого народу", — йдеться у повідомленні про смерть зв'язкової.

Дату прощання зі зв'язковою у громаді обіцяють повідомити згодом.

Ганна Зелена народилася 20 квітня 1927 року у селі Скулин, була найменшою в родині Абрамчуків. Дитиною закінчила два класи польської школи.

У 14 років, після того, як німці спалили її село, Ганна Абрамчук вступила до лав української повстанської армії. Після кількох добре виконаних завдань її представили командиру УПА-Північ Климу Савурі. Волинянка склала присягу, стала його зв'язковою.

 Коли в село прийшла Червона армія, розташування "Золотої роти УПА" здала односельчанка. Неповнолітню Ганну Зелену тоді визнали ворогом народу, військовий трибунал засудив її до 10 років каторги в Норильську і п'яти років позбавлення громадянських прав.

У 1953 році волинянка була учасницею повстання політв'язнів, під час якого отримала важке вогнепальне поранення і інвалідність.

Історію Ганни Зеленої "Історична правда" розповіла та відтворила за допомогою художньої реконструкції у програмі "Жінки УПА".

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".