АНОНС: публічний діалог «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ»

18 грудня о 15:00 Музей Голодомору запрошує на публічний діалог «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ».

Про це повідомляє Музей Голодомору.

Голод 1921–1923 років став тяжким ударом для населення Криму. Страшні демографічні втрати, внаслідок яких загинув фактично кожен сьомий кримчанин, були спричинені політикою російських більшовиків в Криму, яка втілювалась на тлі природного лиха та спустошень після років війн та революцій.

На жаль, сьогодні масовий голод 1921–1923 років майже забутий, а в Криму й досі немає жодного пам'ятника ста тисячам кримчан, котрі стали жертвами цієї катастрофи. Смертність від голоду серед кримських татар, непропорційно висока навіть щодо іншого населення півострова, також потрапила в тінь ще більшої катастрофи – геноциду кримськотатарського народу у середині ХХ століття. У соті роковини трагедії голоду в Криму 1921–1923 років маємо згадати про неї та не забувати її жертв.

Захід організовано в просторі виставки "MIRAS. Спадщина", спільно з Національним музеєм Голодомору-геноциду, Інститутом культурології Національної академії мистецтв України та кримськотатарською громадською організацією "Алєм".

Спікери:

Савченко Олексій, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України, куратор виставки "MIRAS. Спадщина";

Есма Аджієва, голова ГО "Алєм", кураторка виставки "MIRAS. Спадщина":

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду:

Надія Гончаренко, старша наукова співробітниця Інституту культурології НАМ України, редакторка серії "Кримськотатарська проза українською".

Коли: понеділок, 18 грудня, о 15:00.

Де: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника "Києво-Печерська лавра"), Скарбниця Національного музею історії України.

Для участі прохання попередньо зареєструватися за телефоном (093) 619-70-29.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.