АНОНС: публічний діалог «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ»

18 грудня о 15:00 Музей Голодомору запрошує на публічний діалог «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ».

Про це повідомляє Музей Голодомору.

Голод 1921–1923 років став тяжким ударом для населення Криму. Страшні демографічні втрати, внаслідок яких загинув фактично кожен сьомий кримчанин, були спричинені політикою російських більшовиків в Криму, яка втілювалась на тлі природного лиха та спустошень після років війн та революцій.

На жаль, сьогодні масовий голод 1921–1923 років майже забутий, а в Криму й досі немає жодного пам'ятника ста тисячам кримчан, котрі стали жертвами цієї катастрофи. Смертність від голоду серед кримських татар, непропорційно висока навіть щодо іншого населення півострова, також потрапила в тінь ще більшої катастрофи – геноциду кримськотатарського народу у середині ХХ століття. У соті роковини трагедії голоду в Криму 1921–1923 років маємо згадати про неї та не забувати її жертв.

Захід організовано в просторі виставки "MIRAS. Спадщина", спільно з Національним музеєм Голодомору-геноциду, Інститутом культурології Національної академії мистецтв України та кримськотатарською громадською організацією "Алєм".

Спікери:

Савченко Олексій, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України, куратор виставки "MIRAS. Спадщина";

Есма Аджієва, голова ГО "Алєм", кураторка виставки "MIRAS. Спадщина":

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду:

Надія Гончаренко, старша наукова співробітниця Інституту культурології НАМ України, редакторка серії "Кримськотатарська проза українською".

Коли: понеділок, 18 грудня, о 15:00.

Де: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника "Києво-Печерська лавра"), Скарбниця Національного музею історії України.

Для участі прохання попередньо зареєструватися за телефоном (093) 619-70-29.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.