В окупованому Севастополі шторм зніс пам'ятник червоноармійця

Пам’ятник в Севастополі у 2021 році відкривав особисто Володимир Путін.

Про це опублікували місцеві пабліки.

у Севастополі шторм повалив пам'ятник "Сыновьям России, воевавшим в Гражданскую войну". 4 листопада 2021 року біля цього пам'ятника виступив президент Росії Володимир Путін, який привітав росіян з днем ​​народної єдності.

У центрі пам'ятника розташована стела заввишки 25 метрів, на вершині якої розташовується жіноча фігура, виготовлена ​​із сусального золота, що втілює образ матері-Росії. В основі постаменту знаходяться дві бронзові постаті — білогвардієць і червоноармієць, які уособлюють двох синів Росії. Лицьова частина постаменту містить напис: "Ми єдиний народ і Росія в нас одна".

На фото помітно, що внаслідок негоди червоноармієць впав, натомість білогвардієць залишився стояти.

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.