У Туреччині відкрили парк імені Агатангела Кримського

У турецькому місті Ізмір відкрили український парк імені Агатангела Кримського та пам’ятну дошку його імені.

Про це повідомило Генеральне консульство України в Стамбулі, пише Читомо.

Окрім того, міські голови підписали угоду про встановлення побратимських відносин між українськими Чернівцями та турецьким Ізміром. Угоду підписали мери Роман Клічук та Тундж Соєр відповідно.

"Сьогодні справді історичний день: підписано угоду між нашими містами і відкрито український парк. Дуже вірю, що найближчим часом ми відкриємо в Ізмірі почесне консульство України й український культурний центр", — наголосив посол України в Туреччині Василь Боднар під час церемонії відкриття.

Генеральний консул Роман Недільський, звертаючись до української громади Ізміра, висловив бажання, щоб український парк став тим місцем, де вона буде збиратися у важливі дні.

За словами Василя Боднаря, це перша угода, підписана між українським і турецьким містами, підписами за час повномасштабної агресії росії проти України.

Агатангел Кримський - сходознавець, перекладач, який знав понад 60 мов, історик, один із засновників Української академії наук у 1918 році. Перекладав турецькою мовою твори Тараса Шевченка.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".