Дід Віктора Ющенка був активістом УАПЦ на Сумщині

Дослідник виявив документи, що підтверджують, що дід Віктора Ющенка - Андрій Іванович Ющенко у 1927 році був активістом УАПЦ в селі Хоружівка на Сумщині.

Про це написав на своїй сторінці у фейсбук Олексій Лисенко.

На сайті архіву Центральний державний архів вищих органів влади та управління України в одній зі справ зі статутами церковних громад було віднайдено статут громади Михайлівської парахвії УАПЦ села Хоружівки, у списку активістів якої зазначено діда Віктора Ющенка, 32-річного Андрія Івановича Ющенка.

"Отак заходиш на сайт архіву ЦДАВО, рандомно обираєш оцифровану справу, щоб подивитись, що там є цікавого (фонд 5, опис 3, справа 403): Статути релігійних громад та списки їх членів. Знаходиш там безліч статутів релігійних громад різноманітних релігійних течій з різних теренів України і серед них знаходиш Статут релігійної громади села Хоружівка (1927 рік), Батьківщини президента України Віктора Андрійовича Ющенка. І серед членів громади знаходиш і власне представників родини Ющенко", - написав Олексій Лисенко.

Друкований бланк церковного статуту, який окремо готувався Українською Автокефальною Православною Церквою для своїх парафій, було заповнено 1927 року громадою церкви св. Архистратига Михаїла села Хоружівки Недригайлівського району Роменської округи Полтавської губернії, тепер це Сумська область.

У документах окремо виписаний парох отець Сергій Мостовенко, а також дуже ретельно укладений список 50 членів, в якому під № 20 значиться Андрій Ющенко - дід Президента України Віктора Ющенка. Під № 41 записаний Ющенко Архип Ісакович (49 років), під № 43 Ющенко Василь Павлович (60 років), очевидно це також представники родини Ющенко. 

"Цей приклад, здається, іще раз підтверджує той факт, що ті, хто утверджував сучасну незалежність Української держави і її Церкви, найчастіше мали дідів, які трималися сто років тому саме УАПЦ! Тобто за великим рахунком саме той вогонь Віри і Національної ідеї, який запалила і підтримувала УАПЦ, був переданий через сто років тим, хто ділами розбудовував незалежність України і незалежність Української Церкви на початку 2000-х", - зазнавив Роман Захарченко, артист Зразково-показового оркестру Збройних сил України.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.