У ЧЕРВОНОГОРОДСЬКОМУ ЗАМКУ ОБВАЛИЛАСЯ ВЕЖА. Фото

У легендарному Червоногородському замку на Тернопільщині (під селом Нирків Заліщицького району) повністю обвалилася половина правої вежі.

Про це повідомляє 0352.com.ua.

"Ця вежа вже давно була розколота, там тріщина сягала десь 10 см, - зазначив голова Нирківської сільради Іван Безушко. - А тепер через дощі могла просісти земля і частина вежі повністю обвалилася. Якщо дивитися на фронтальну частину веж, то обвалу не помітно, однак якщо підійти ближче, то вже видно і осипане каміння, і лише половину вежі".

 Вежа після обвалу

За його словами, сільрада не могла опікуватися цією пам’яткою, оскільки у 2002 році  вежі було передано у власність Тернопільській єпархії Української автокефальної православної церкви.

"Але вони не є ефективними власниками, - зазначив голова. - За вежами, які залишилися від Червоногородського замку, не доглядали. І маємо результат".

Червоногородський замок - оборонна споруда, у першій половині XIX ст. перебудована на палац. Розташований в урочищі Червоне поблизу села Нирків Заліщицького району Тернопільської області, на пагорбі у петлі річки Джурин.

У Середньовіччя тут було місто Червоної Русі з дерев'яним замком, збудованим руськими князями. Після вигнання Золотої Орди з Поділля місто перейшло у володіння литовських князів Коріатовичів, які відбудували дерев'яний замок (XIV сторіччя). У 1538 році замок знищила спільна експедиція татар і молдован.

Вигляд у 2009 році

Після приєднання Поділля до польської корони (1434) Червоноград став королівським містом. На початку XVII ст. старостою Червоногорода був львівський каштелян Микола Данилович. На той час тут уже був мурований чотирикутний замок з вежами на кутах.

В 1648 році під час Хмельниччини замком оволоділи повстанські загони. 1672-го його здобуло військо турецького султана Магомета IV. Під час турецького панування замок був залишений мешканцями, а після їхнього повернення (1699) стояв розорений.

У 1820 році дві замкові вежі й частину будівлі було розібрано, дві інші вежі та стіни стали частиною спорудженого на замковому фундаменті палацу. Пізніше замість двох "занизьких веж" були збудовані вищі і об'ємніші у неоренесансному стилі.

До Першої світової війни палац мав вишукану терасу в італійському стилі та колонаду з шести кам'яних колон, був оточений великим ландшафтним парком із фонтаном.

 1930-ті роки. Фото: вікі

Під час Першої світової війни палац зазнав значних руйнувань, і його більше не відбудовували. Довершила руйнування Друга світова війна. У 1945 році тут відбувалися напружені бої між польськими силами самооборони, військами НКВД і повстанцями УПА.

Нині збереглися лише значно пошкоджені вежі.

Рештки палацу і весь ландшафтний комплекс вважаються одним з найзагадковіших і найромантичніших замків Тернопільщини.

Як відомо, у 2011 році зруйнувалася Нова (Велика) вежа замку в Кам'янці-Подільському.

Дивіться також інші матеріали за темою "Замки"

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря