У ЧЕРВОНОГОРОДСЬКОМУ ЗАМКУ ОБВАЛИЛАСЯ ВЕЖА. Фото

У легендарному Червоногородському замку на Тернопільщині (під селом Нирків Заліщицького району) повністю обвалилася половина правої вежі.

Про це повідомляє 0352.com.ua.

"Ця вежа вже давно була розколота, там тріщина сягала десь 10 см, - зазначив голова Нирківської сільради Іван Безушко. - А тепер через дощі могла просісти земля і частина вежі повністю обвалилася. Якщо дивитися на фронтальну частину веж, то обвалу не помітно, однак якщо підійти ближче, то вже видно і осипане каміння, і лише половину вежі".

 Вежа після обвалу

За його словами, сільрада не могла опікуватися цією пам’яткою, оскільки у 2002 році  вежі було передано у власність Тернопільській єпархії Української автокефальної православної церкви.

"Але вони не є ефективними власниками, - зазначив голова. - За вежами, які залишилися від Червоногородського замку, не доглядали. І маємо результат".

Червоногородський замок - оборонна споруда, у першій половині XIX ст. перебудована на палац. Розташований в урочищі Червоне поблизу села Нирків Заліщицького району Тернопільської області, на пагорбі у петлі річки Джурин.

У Середньовіччя тут було місто Червоної Русі з дерев'яним замком, збудованим руськими князями. Після вигнання Золотої Орди з Поділля місто перейшло у володіння литовських князів Коріатовичів, які відбудували дерев'яний замок (XIV сторіччя). У 1538 році замок знищила спільна експедиція татар і молдован.

Вигляд у 2009 році

Після приєднання Поділля до польської корони (1434) Червоноград став королівським містом. На початку XVII ст. старостою Червоногорода був львівський каштелян Микола Данилович. На той час тут уже був мурований чотирикутний замок з вежами на кутах.

В 1648 році під час Хмельниччини замком оволоділи повстанські загони. 1672-го його здобуло військо турецького султана Магомета IV. Під час турецького панування замок був залишений мешканцями, а після їхнього повернення (1699) стояв розорений.

У 1820 році дві замкові вежі й частину будівлі було розібрано, дві інші вежі та стіни стали частиною спорудженого на замковому фундаменті палацу. Пізніше замість двох "занизьких веж" були збудовані вищі і об'ємніші у неоренесансному стилі.

До Першої світової війни палац мав вишукану терасу в італійському стилі та колонаду з шести кам'яних колон, був оточений великим ландшафтним парком із фонтаном.

 1930-ті роки. Фото: вікі

Під час Першої світової війни палац зазнав значних руйнувань, і його більше не відбудовували. Довершила руйнування Друга світова війна. У 1945 році тут відбувалися напружені бої між польськими силами самооборони, військами НКВД і повстанцями УПА.

Нині збереглися лише значно пошкоджені вежі.

Рештки палацу і весь ландшафтний комплекс вважаються одним з найзагадковіших і найромантичніших замків Тернопільщини.

Як відомо, у 2011 році зруйнувалася Нова (Велика) вежа замку в Кам'янці-Подільському.

Дивіться також інші матеріали за темою "Замки"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.