У Києві - лекція про український рух на Донеччині в 1917-1956 роках

15 грудня в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться лекція Олександра Добровольського на тему "Український рух на Донеччині в 1917-1956 роках".

Лекція охопить такі питання:

- Початки українського національно-визвольного руху в 1917-1919  роках на Донеччині, діяльність Товариств "Просвіта", Вільне козацтво, українські видання та статистика голосування українських виборців Донеччини та Луганщини 1917 року;

- Діяльність Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) на Донбасі в 1923-1930 роках;

- Спроба утворення осередків підпілля ОУН Євгена Коновальця в кінці 1920-х років на Донеччині;

- Українізація 1920-х років – базова основа для майбутнього українського національного руху на Донбасі під проводом Степана Бандери в 1941-1943 роках;

- Похідні групи ОУН(б) та ОУН(м) на Донбасі в 1941 році. Співпраця з колишніми петлюрівцями. Діяльність ОУН(м);

- Відродження українського культурного життя в 1941-1943 роках на Донбасі. Контакти ОУН(б) з комуністичними групами;

- Репресії нацистів проти членів ОУН(б) та діячів УАПЦ на Донеччині в 1942-1943 роках;

- Робота радянської агентури в середовищі підпілля ОУН Донеччини;

- Спроба продовження підпільної боротьби ОУН на Донеччині в 1944-1945 роках. Оперативні ігри НКВС проти українського підпілля;

- Справа "Союзу борців за визволення України" в місті Шахтарськ у 1955 році;

- Останні арешти членів оунівського підпілля Донбасу в 1956-1958 роках. Справа Янковського (автор біографії Євгена Коновальця "Листи до сина" ).

Довідка про лектора:

Олександр Борисович Добровольський (м. Слов'янськ) -  дослідник історії Донеччини першої половини ХХ століття. У 2002 році закінчив філологічний факультет Слов’янського державного педагогічного університету. Автор, співавтор і упорядник кількох книг, збірників та наукових статей на тему українського громадсько-політичного руху та підпільного руху опору комуністичному режиму СРСР на Донбасі. 

Серед виданих книжок:

- "Донецьке козацтво", 1997 рік (за матеріалами архівних документів висвітлюється український національний рух 1917 - 1920-х років, діяльність української автокефальної православної церкви (УАПЦ) та діяльність антибільшовицького махновського руху опору на Донеччині в перші роки комуністичного режиму СРСР в Україні);

- "Михайло Петренко: дивлюсь я на небо…" та "Його таємниця: невідомий Михайло Петренко" у співавторстві з В. Мікушевим, 2002 та 2008 роки;

- Путівник "Слов’янщина", 2007 рік;

- Статті у збірниках "Заповідаємо вам пам’ять" та "Відома та невідома Олексієво-Дружківка" за матеріалами архівів НКВС СРСР, 2009 рік;

- Збірник "Діяльність ОУН на Сході України" - нарис про оунівське підпілля та "Просвіту" у Слов’янську під час німецької окупації, 2010 рік

- "Збірник документів  "ОУН на Донеччині" за матеріалами вивезеного до РФ архіву УСБУ у Донецькій області, 2013 рік.


Вівторок, 15 грудня, 17:00 

Місце: Український кризовий медіа-центр (м. Київ, вул. Хрещатик, 2 - Український дім на Європейській площі)

Вхід - за умови попередньої реєстрації. Реєстрація за адресою: olha.honchar@gmail.com

Контактна особа: асистент Мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру Ольга Гончар - olha.honchar@gmail.com, +38 093 339 76 46

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.