У Києві - лекція про український рух на Донеччині в 1917-1956 роках

15 грудня в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться лекція Олександра Добровольського на тему "Український рух на Донеччині в 1917-1956 роках".

Лекція охопить такі питання:

- Початки українського національно-визвольного руху в 1917-1919  роках на Донеччині, діяльність Товариств "Просвіта", Вільне козацтво, українські видання та статистика голосування українських виборців Донеччини та Луганщини 1917 року;

- Діяльність Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) на Донбасі в 1923-1930 роках;

- Спроба утворення осередків підпілля ОУН Євгена Коновальця в кінці 1920-х років на Донеччині;

- Українізація 1920-х років – базова основа для майбутнього українського національного руху на Донбасі під проводом Степана Бандери в 1941-1943 роках;

- Похідні групи ОУН(б) та ОУН(м) на Донбасі в 1941 році. Співпраця з колишніми петлюрівцями. Діяльність ОУН(м);

- Відродження українського культурного життя в 1941-1943 роках на Донбасі. Контакти ОУН(б) з комуністичними групами;

- Репресії нацистів проти членів ОУН(б) та діячів УАПЦ на Донеччині в 1942-1943 роках;

- Робота радянської агентури в середовищі підпілля ОУН Донеччини;

- Спроба продовження підпільної боротьби ОУН на Донеччині в 1944-1945 роках. Оперативні ігри НКВС проти українського підпілля;

- Справа "Союзу борців за визволення України" в місті Шахтарськ у 1955 році;

- Останні арешти членів оунівського підпілля Донбасу в 1956-1958 роках. Справа Янковського (автор біографії Євгена Коновальця "Листи до сина" ).

Довідка про лектора:

Олександр Борисович Добровольський (м. Слов'янськ) -  дослідник історії Донеччини першої половини ХХ століття. У 2002 році закінчив філологічний факультет Слов’янського державного педагогічного університету. Автор, співавтор і упорядник кількох книг, збірників та наукових статей на тему українського громадсько-політичного руху та підпільного руху опору комуністичному режиму СРСР на Донбасі. 

Серед виданих книжок:

- "Донецьке козацтво", 1997 рік (за матеріалами архівних документів висвітлюється український національний рух 1917 - 1920-х років, діяльність української автокефальної православної церкви (УАПЦ) та діяльність антибільшовицького махновського руху опору на Донеччині в перші роки комуністичного режиму СРСР в Україні);

- "Михайло Петренко: дивлюсь я на небо…" та "Його таємниця: невідомий Михайло Петренко" у співавторстві з В. Мікушевим, 2002 та 2008 роки;

- Путівник "Слов’янщина", 2007 рік;

- Статті у збірниках "Заповідаємо вам пам’ять" та "Відома та невідома Олексієво-Дружківка" за матеріалами архівів НКВС СРСР, 2009 рік;

- Збірник "Діяльність ОУН на Сході України" - нарис про оунівське підпілля та "Просвіту" у Слов’янську під час німецької окупації, 2010 рік

- "Збірник документів  "ОУН на Донеччині" за матеріалами вивезеного до РФ архіву УСБУ у Донецькій області, 2013 рік.


Вівторок, 15 грудня, 17:00 

Місце: Український кризовий медіа-центр (м. Київ, вул. Хрещатик, 2 - Український дім на Європейській площі)

Вхід - за умови попередньої реєстраціїРеєстрація за адресоюolha.honchar@gmail.com

Контактна особа: асистент Мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру Ольга Гончар - olha.honchar@gmail.com, +38 093 339 76 46

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.