IN MEMORIAM: Помер співавтор Акта про незалежність України Леонтій Сандуляк

Політик, вчений, громадський діяч Леонтій Сандуляк помер на 87 році життя.

Про це сповістили на фейсбук-сторінці Леонтія Сандуляка.

"Зі скорботою в серці повідомляємо, що Леонтій Іванович Сандуляк пішов із земного життя. Ми всі будемо пам'ятати його сильним, відданим своїй справі та Україні. Великим українцем. Він прожив яскраве, насичене життя, викарбував своє ім'я в історії України, науці, серцях своїх рідних, друзів, учнів та колег", - йдеться у повідомленні.

Леонід Сандуляк народився 8 березня 1937 у с. Козиряни (нині Кельменецький район, Чернівецька область). Він був вченим у галузі гістології, ендокринології, екології та валеології, доктор медичних наук, професор.

Крім того, він також автор 150 наукових праць, у тому числі п'яти монографій та підручника екології людини. Працював в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.

Водночас Сандуляк відзначився і активною громадською, політичною та дипломатичною діяльністю. Саме він разом з Левком Лук'яненком був співавтором "Акта проголошення Незалежності України". Він також був першим Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії.

"Його неординарна і смілива діяльність на початку 90-их років піднімала український дух і сприяла відродженню України як самостійної соборної і незалежної держави...Згадую його сміливі і правдиві виступи під час обрання народним депутатом ще срср.., проблеми із реєстрацією в окружній комісії, на яку тиснуло обкомівське керівництво, але члени комісії проявили громадянську чесну позицію і зареєстрували Л. Сандуляка кандидатом...пізніше (1990 р.) разом з ним створення Демократичного блоку Буковини із всіх демократичних (які створили демократичні фракції) депутатів місцевих рад області...Його громадянська позиція була зразком для молоді і буковинців...", - написав на своїй фейсбук-сторінці екс-мер Чернівців Віктор Павлюк.

Прощання з Леонідом Сандуляком відбудеться 4 грудня у церкві села Велика Стариця, Бориспільського району, Київської області. Початок о 12:30.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.