На Полтавщині встановили новий знак на в’їзді у Горішні Плавні

У Горішніх Плавнях на Полтавщині встановили в'їзний знак з новою назвою міста. Його у рамках закону про декомунізацію перейменували 2016-го.

Про це розповів Суспільному регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.

Міська рада Горішніх Плавнів наприкінці жовтня 2023-го демонтувала стелу із назвою "Комсомольськ" при в'їзді у місто. Замість цього на початку грудня встановили новий знак із назвою "Горішні Плавні". Це вони мали зробити протягом останніх 7 років, відколи змінилася назва населеного пункту.

Знак розмістили на в'їзді в Горішні Плавні з боку села Дмитрівка.

"Згідно із законом, це мали зробити відразу після перейменування міста постановою Верховної Ради. Тобто 2016-го році. Згідно з розпорядженням колишнього начальника Полтавської ОВА Дмитра Луніна,знак мали встановити до 10 вересня", — каже Олег Пустовгар.

19 травня 2016-го року Верховна Рада України перейменувала місто Комсомольськ у Горішні Плавні в рамках закону про декомунізацію.

Горішні Плавні — топонім, що вказує на характер місцевості. Плавні біля річки Дніпро ділили на нижні й верхні (горішні). Від цього й назви сіл: Горішні Плавні та Нижні Плавні (теперішній мікрорайон Низи). Плавні в районі теперішніх Горішніх Плавнів були частково затоплені 1954-го року, коли будували каскад Дніпродзержинської ГЕС на річці Дніпро.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.