На Полтавщині встановили новий знак на в’їзді у Горішні Плавні

У Горішніх Плавнях на Полтавщині встановили в'їзний знак з новою назвою міста. Його у рамках закону про декомунізацію перейменували 2016-го.

Про це розповів Суспільному регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.

Міська рада Горішніх Плавнів наприкінці жовтня 2023-го демонтувала стелу із назвою "Комсомольськ" при в'їзді у місто. Замість цього на початку грудня встановили новий знак із назвою "Горішні Плавні". Це вони мали зробити протягом останніх 7 років, відколи змінилася назва населеного пункту.

Знак розмістили на в'їзді в Горішні Плавні з боку села Дмитрівка.

"Згідно із законом, це мали зробити відразу після перейменування міста постановою Верховної Ради. Тобто 2016-го році. Згідно з розпорядженням колишнього начальника Полтавської ОВА Дмитра Луніна,знак мали встановити до 10 вересня", — каже Олег Пустовгар.

19 травня 2016-го року Верховна Рада України перейменувала місто Комсомольськ у Горішні Плавні в рамках закону про декомунізацію.

Горішні Плавні — топонім, що вказує на характер місцевості. Плавні біля річки Дніпро ділили на нижні й верхні (горішні). Від цього й назви сіл: Горішні Плавні та Нижні Плавні (теперішній мікрорайон Низи). Плавні в районі теперішніх Горішніх Плавнів були частково затоплені 1954-го року, коли будували каскад Дніпродзержинської ГЕС на річці Дніпро.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.