Деколонізація топонімії Диканщини: Мазепа, діячі УНР і «Просвіти», Бандера і Шухевич

У Диканці на Полтавщині перейменували низку вулиць та провулків.

Про це інформує Полтавський офіс УІНП.

Вул. Черняховського відтепер носитиме ім'я Петра Сагайдачного, на пошану гетьмана українського козацтва, учасника переможної битви під Хотином 1621 р. та успішного походу на Московську державу 1618 р., фундатора і мецената Києво-Могилянської колегії.

Вул. Кутузова теж змінили назву — на вул. Івана Богуна, українського полководця часів Богдана Хмельницького та періоду Руїни.

Вул. Пушкіна перейменували на Івана Мазепи — на честь гетьмана України, котрий бував у Диканьці, був кумом власника селища Василя Кочубея (в Диканьці зафіксовані народні назви об'єктів з іменем гетьмана, наприклад, "Дуб Мазепи"), очільника воєнно-політичного виступу проти московського царя Петра I.

Вул. Олега Кошового називатиметься на честь Кошового Гордієнка. Кость Гордієнко — кошовий отаман Запорізької Січі, військовий і політичний діяч, який уклав воєнний союз із Іваном Мазепою і Гетьманщиною у війні проти Петра І. Створив і очолив Кам'янську Січ. 

Вул. Чернишевського — на Самійла Величка (козацький канцелярист і літописець, певний час мешкав у Диканьці і, за однією з версій, похований у селищі. Саме в його літописі міститься перша писемна згадка про Диканьку).

Вул. Горького — вул. Грушевського. Голова Української Центральної Ради (УЦР), історик, соціолог, письменник, державний і політичний діяч, автор багатотомної "Історії України-Руси".

Вул. Лєрмонтова перейменували на честь Василя Короліва — одного із засновників Української Центральної Ради (УЦР), дипломата Української Народної Республіки (УНР), 

Вул. Крилова перейменували на Костянтина Товкача — діяча УНР, Генерального судді УНР, священника, правника, просвітянина, який починав свою громадську діяльність з Диканьки. Зокрема, був активним учасником проукраїнського руху в селищі у 1906-1907 р.

Вулицю, що звеличувала сталінського помолога Мічуріна, назвали на честь лідера Організації Українських націоналістів Степана Бандери.

Вул. Ватутіна — на вул. Романа Шухевича, українського політика, головнокомандувача Української Повстанської армії.

Вул. Чайковського — на Олекси Діхтяря (діяч товариства "Просвіта", вчитель, перекладач і письменник, понад двадцять років провів у Диканьці, завдяки йому була сформована чітка проукраїнська позиція мешканців).

Вул. Достоєвського — на Луки Кримського, видатного лікаря, священика, канонізованого святого, який вирізнявся стійкою громадянською позицією. Вул. Чехова відтепер носитиме ім'я Василя Скорика, диканського краєзнавця, колишнього директора Диканського історико-краєзнавчого музею. Пров. Черняховського — Василя Непийпива, українського живописця, українського народного художника, уродженця с. Кам'янка на Диканщині. 

Вул. Ціолковського — на Академіка Стешенка — уродженця Диканьки, українського вченого-астрофізика, академіка НАН України, дитинство і юність якого пройшли неподалік цієї вулиці. Пров. Некрасова — Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклористки, етнографа.

Провулок Крилова — на Олеся Гончара, українського письменника, прозаїка, літературного критика, політичного і громадського діяча, голови Спілки письменників України (1959-1971), героя України (2005, посмертно).

Вул. Ломоносова — вул. Василя Стуса, українського поета, дисидента, жертви комуністичного режиму.

У селищі Диканька вул. та провулок Гагаріна відтепер мають назву Кудрина (за основу взято місцевий геонім, назву балки, розташованої неподалік).

Вулиці Некрасова повернули назву Махова (за основу взято назву кутка і вулиці ІХ — поч. ХХ ст.). Пров. Мічуріна перейменували на Броварський (за назвою місцевого геоніму, розташованої неподалік балки), Кутузова перейменували на Польський (за назвою місцевого геоніму, житлового масиву, розташованого неподалік). Вул. Чкалова повернули давню назву Чигрівська. А у селі Балясне вул. Чкалова перейменували на Кочубеївську (назва актуалізує факт існування в селі кочубеївської економії, яка тривалий час давала заробіток усім мешканцям села).

 

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.