На Полтавщині демонтували пам'ятник "борцям за радянську владу"

У селищі Шишаки на Полтавщині демонтували пам'ятник "борцям за радянську владу".

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.

"Це, зокрема, скульптура трьох червоноармійців на тлі обеліска із радянською символікою та термінологією. Демонтували російсько-комуністичний імперський маркер працівники місцевого комунального підприємства "Техкомунбуд". Пам'ятник орієнтовно важив до двох тонн. Його розібрали на частини, щоб завантажити в спецтехніку", - розповів Олег Пустовгар

Пам'ятник борцям за радянську владу передали до музейного простору "Парку радянського періоду" неподалік Путивля на Сумщині. 

Музей під відкритим небом "Парк радянського періоду" був відкритий 2019-го на території Путивльського державного історико-культурного заповідника, що в Спадщанському лісі. Експонати туди привозять, зокрема, із Сумської, Полтавської та Чернігівської областей.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.