На Полтавщині демонтували стеллу "Комсомольськ"

В'їзний знак з написом "Комсомольськ" демонтували у місті Горішні Плавні на Полтавщині.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

"Символ комуністичного гітлерюгенду потрібно було прибрати ще у 2016 році. "Комсомольську" стелу демонтували попри неймовірну любов влади міста Горішні Плавні і тамтешнього міського голови Бикова до ленінського комсомолу", - зауважив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У 2016 році міськрада  і міський голова пропонували залишити місту стару назву "Комсомольськ", зробивши її абревіатурою, мовляв на честь Колективу Молодих Соціально Мотивованих Людей — Справжніх Козаків. Однак у парламенті з таким перейменуванням не погодилися і за пропозицією УІНП присвоїли місту історичну козацьку назву Горішні Плавні.

Водночас знаки з старою назвою вирішили залишити. У 2017 році невідомі зірвали дві літери зі стели. Влада міста витратила 8 тис. гривень на виготовлення нових букв і відновила стелу з незаконною назвою. 

Водночас у Полтавському офісі УІНП привертають увагу до того, що Горішньоплавнівська міська громада поки що повністю не очистилася від символів ВЛКСМ та комунізму. 

"Необхідно демонтувати ще один аналогічний масивний в'їзний знак "Комсомольск" з іншого боку міста Горішні Плавні. На території Дмитрівського старостату знаходиться знак "Бронепоїзд Будьонний". Також на будинках лишаються незаконні написи "Слава ВЛКСМ!", що є грубим порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законів", - зазначив Олег Пустовгар. 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.