На Полтавщині встановили новий знак на в’їзді у Горішні Плавні

У Горішніх Плавнях на Полтавщині встановили в'їзний знак з новою назвою міста. Його у рамках закону про декомунізацію перейменували 2016-го.

Про це розповів Суспільному регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.

Міська рада Горішніх Плавнів наприкінці жовтня 2023-го демонтувала стелу із назвою "Комсомольськ" при в'їзді у місто. Замість цього на початку грудня встановили новий знак із назвою "Горішні Плавні". Це вони мали зробити протягом останніх 7 років, відколи змінилася назва населеного пункту.

Знак розмістили на в'їзді в Горішні Плавні з боку села Дмитрівка.

"Згідно із законом, це мали зробити відразу після перейменування міста постановою Верховної Ради. Тобто 2016-го році. Згідно з розпорядженням колишнього начальника Полтавської ОВА Дмитра Луніна,знак мали встановити до 10 вересня", — каже Олег Пустовгар.

19 травня 2016-го року Верховна Рада України перейменувала місто Комсомольськ у Горішні Плавні в рамках закону про декомунізацію.

Горішні Плавні — топонім, що вказує на характер місцевості. Плавні біля річки Дніпро ділили на нижні й верхні (горішні). Від цього й назви сіл: Горішні Плавні та Нижні Плавні (теперішній мікрорайон Низи). Плавні в районі теперішніх Горішніх Плавнів були частково затоплені 1954-го року, коли будували каскад Дніпродзержинської ГЕС на річці Дніпро.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.