Поблизу Луцька знайшли гільзу із захованими українськими виданнями

На розореному полі біля Луцька знайшли артилерійську гільзу із національною символікою та українськими друкованими виданнями всередині.

Про це повідомив Волинський краєзнавчий музей на своїй фейсбук-сторінці.

Вміст гільзи був герметично закритий спеціально виготовленим корком. Видання, які були всередині, частково знищені. Вдалося упізнати часопис "Орленя", фрагменти сторінок із книги про історію України, а також папір із гербом.

"Це — доказ того, як змінні окупаційні режими вели боротьбу з українською ідентичністю. Той, хто її закопав заради своєї безпеки міг усе знищити, але вочевидь, мав намір зберегти українське слово для себе і нащадків", — ідеться в дописі Волинського краєзнавчого музею.

Знахідка стала новим експонатом Волинського краєзнавчого музею.

 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.