У червні в Ужгороді відбудеться Міжнародна наукова конференція "Усна історія у воєнний час"

У червні в Ужгороді Українська асоціація усної історії (УАУІ) проведе Міжнародну наукову конференцію УАУІ-2024 — "Усна історія у воєнний час: наукове знання і відповідальність дослідника".

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Конференція відбудеться в Ужгородському національному університеті, за підтримки обласного скансену "Закарпатський музей народної архітектури та побуту" Закарпатської обласної ради, у співпраці з Катедрою української культури та етнографії імені Гуцуляків і Канадським інститутом українських студій Альбертського університету (місті Едмонтон, Канада) та за інформаційної підтримки Українського інституту національної пам'яті.

Мета конференції — обговорити за участі українських і зарубіжних експертів відмінності наукового стандарту усної історії від інших ініціатив, що набули популярності з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну; проаналізувати особливості документування подій в умовах війни, що триває, зокрема питання дотримання безпекових та етичних норм під час інтерв'ювання, а також особистої, юридичної та професійної відповідальності дослідників; та поширити науковий доробок української усної історії у світовій науці.

Тематичні напрями конференції:

● відповідальність дослідника в процесі підготовки, проведення, аналізу та презентації результатів усноісторичного проєкту;

● архівування усних історій як окремий вимір безпеки та відповідальності;

● усна історія: парасольковий термін чи дисперсія напряму?

● продукування нового наукового знання за допомогою усноісторичних джерел;

● дослідник як (спів)творець усноісторичного свідчення.

Подати заявку на участь у конференції можна за посиланням.

Прийом заявок триватиме до 15 березня 2024 року. 

Коли: 13-15 червня 2024 року

Де: Ужгород

 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.