У червні в Ужгороді відбудеться Міжнародна наукова конференція "Усна історія у воєнний час"

У червні в Ужгороді Українська асоціація усної історії (УАУІ) проведе Міжнародну наукову конференцію УАУІ-2024 — "Усна історія у воєнний час: наукове знання і відповідальність дослідника".

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Конференція відбудеться в Ужгородському національному університеті, за підтримки обласного скансену "Закарпатський музей народної архітектури та побуту" Закарпатської обласної ради, у співпраці з Катедрою української культури та етнографії імені Гуцуляків і Канадським інститутом українських студій Альбертського університету (місті Едмонтон, Канада) та за інформаційної підтримки Українського інституту національної пам'яті.

Мета конференції — обговорити за участі українських і зарубіжних експертів відмінності наукового стандарту усної історії від інших ініціатив, що набули популярності з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну; проаналізувати особливості документування подій в умовах війни, що триває, зокрема питання дотримання безпекових та етичних норм під час інтерв'ювання, а також особистої, юридичної та професійної відповідальності дослідників; та поширити науковий доробок української усної історії у світовій науці.

Тематичні напрями конференції:

● відповідальність дослідника в процесі підготовки, проведення, аналізу та презентації результатів усноісторичного проєкту;

● архівування усних історій як окремий вимір безпеки та відповідальності;

● усна історія: парасольковий термін чи дисперсія напряму?

● продукування нового наукового знання за допомогою усноісторичних джерел;

● дослідник як (спів)творець усноісторичного свідчення.

Подати заявку на участь у конференції можна за посиланням.

Прийом заявок триватиме до 15 березня 2024 року. 

Коли: 13-15 червня 2024 року

Де: Ужгород

 

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.