В Ірпені відновив роботу історико-краєзнавчий музей

10 січня відбулася презентація оновленої експозиції у відбудованому Історико-краєзнавчому музеї Ірпінської міської ради.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України.

Під час повномасштабного вторгнення російських військ на територію України було пошкоджено вікна, вхідну групу та дах. Однак усі експонати музею збереглися і вже на початку травня 2022 року музей відновив роботу.

Оновлена експозиція розміщена у чотирьох залах, оснащених віар-окулярами й плазмовими телевізорами.

Перша зала розповідає про становлення Ірпеня, зокрема, про Ірпінські дачі та залізницю, що дала життя місту.  Друга — присвячена найвідомішим митцям міста, які тут проживали та творили — художникам Борису Піаніду, Матвію Донцову та Володимиру Сидоруку. Також в експозиції наявні рідкісні стародруки, колекція чорнильниць різних письменників, чиє життя і творчість були пов'язані з Ірпенем.

Третя зала музею розповідає про події окупації Ірпеня російськими військами в лютому-березні 2022 року. Тут представлені докази злочинів армії росії, особисті речі окупантів, простріляні предмети побуту місцевих мешканців, понівечені ікони, гільзи, снаряди та фрагменти військової техніки. Завдяки віар-окулярам можна побачити рівень руйнувань інфраструктурних об'єктів та житлових будинків громади на початку квітня 2022 року.

Четверта — виставкова — зала презентує доробок відомого українського художника Матвія Донцова, друга та наставника Катерини Білокур. 

Історико-краєзнавчий музей Ірпінської міської ради у 1977 році заснував вчитель історії Олексій Передерій як краєзнавчий гурток місцевої школи. У 1990 році для музею отримав  окреме приміщення. Експозицію музейного закладу, вже після проголошення Україною Незалежності, відкрили 18 листопада 1991 року.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.