В Ірпені відновив роботу історико-краєзнавчий музей

10 січня відбулася презентація оновленої експозиції у відбудованому Історико-краєзнавчому музеї Ірпінської міської ради.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України.

Під час повномасштабного вторгнення російських військ на територію України було пошкоджено вікна, вхідну групу та дах. Однак усі експонати музею збереглися і вже на початку травня 2022 року музей відновив роботу.

Оновлена експозиція розміщена у чотирьох залах, оснащених віар-окулярами й плазмовими телевізорами.

Перша зала розповідає про становлення Ірпеня, зокрема, про Ірпінські дачі та залізницю, що дала життя місту.  Друга — присвячена найвідомішим митцям міста, які тут проживали та творили — художникам Борису Піаніду, Матвію Донцову та Володимиру Сидоруку. Також в експозиції наявні рідкісні стародруки, колекція чорнильниць різних письменників, чиє життя і творчість були пов'язані з Ірпенем.

Третя зала музею розповідає про події окупації Ірпеня російськими військами в лютому-березні 2022 року. Тут представлені докази злочинів армії росії, особисті речі окупантів, простріляні предмети побуту місцевих мешканців, понівечені ікони, гільзи, снаряди та фрагменти військової техніки. Завдяки віар-окулярам можна побачити рівень руйнувань інфраструктурних об'єктів та житлових будинків громади на початку квітня 2022 року.

Четверта — виставкова — зала презентує доробок відомого українського художника Матвія Донцова, друга та наставника Катерини Білокур. 

Історико-краєзнавчий музей Ірпінської міської ради у 1977 році заснував вчитель історії Олексій Передерій як краєзнавчий гурток місцевої школи. У 1990 році для музею отримав  окреме приміщення. Експозицію музейного закладу, вже після проголошення Україною Незалежності, відкрили 18 листопада 1991 року.

 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.