У Львові оголосили конкурс на облаштування Меморіалу пам'яті Українських Героїв

Прийом заявок на участь у всеукраїнському архітектурному конкурсі стартував 5 січня

Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"Ми маємо берегти цю памʼять для майбутніх поколінь. Кожен, хто живе в Україні, у Львові має знати, якою ціною сучасні Герої сьогодні захищають свою землю", – зазначив Андрій Садовий.

Комплекс буде розташований на Личакові. Як саме буде виглядати цей комплекс планують визначити на конкурсній основі.

Реєстрація учасників триватиме до 21 січня 2024 року, а прийом їхніх пропозицій – до 18 березня. Результати архітектурного конкурсу будуть відомі на початку квітня. 

Переможцям виплатять премії: за 1 місце – 500 тисяч гривень, за 2 місце – 300 тисяч гривень, а за 3 місце – 200 тисяч гривень. Фінансуватимуть конкурс за кошти благодійників.

"Архітектурний комплекс має стати памʼяткою архітектури XXI століття, але також і місцем сили для кожного українця", – додав Андрій Садовий.

Деталі технічного завдання для архітектурного конкурсу робоча група обговорила 13 грудня 2023 року. Вона складалася з істориків, представників мистецьких середовищ, культурних діячів Львова.

Вони погодили, що вигляд намогильних плит для загиблих захисників може відрізнятися залежно від їхньої релігійної чи конфесійної приналежності.

Також у межах комплексу планують зробити міжконфесійну молитовну залу – каплицю, колумбарій та інформаційний центр для відвідувачів.

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.