У Києві з'являться вулиці Михайла Гориня та Миколи Руденка

У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів.

Про це повідомили на сайті Київської міської ради.

"Ми виходимо на фінішну пряму і невдовзі буде остаточно завершено процес дерусифікації міських об'єктів. Більше місця російським наративам на карті столиці ніколи не буде", — сказав секретар міськради Володимир Бондаренко.

18 січня перейменували та присвоїли нові назви низці міських об'єктів:

Печерський район:

  • вулиця Салтикова-Щедріна — вулиця Сергія Миронова;
  • скверу між вулицею Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком у присвоєно ім'я Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла;
  • скверу між вулицями Бастіонна та Михайла Бойчука присвоєно ім'я Миколи Мозгового.

Шевченківський район:

  • провулок Тропініна — провулок Анатолія Кудрицького;
  • вулиця Отто Шмідта — вулиця Князя Володимира Мономаха;
  • вулиця Академіка Туполєва — вулиця Мрії;
  • частина вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) — вулиця Праведників.

Святошинський район:

  • вулиця Григорія Онискевича — вулиця Павла Глазового;
  • вулиця Анатолія Пантелькіна — вулиця Володимира Гапоненка;
  • бульвар Кольцова — бульвар Миколи Руденка;
  • вулиця Миколи Краснова — вулиця Гетьмана Кирила Розумовського;
  • вулиця Спартаківська — вулиця Бахчисарайська;
  • вулиця Огарьова — вулиця Олександра Оксанченка;
  • вулиця Червонозаводська — вулиця Олексія Бездольного.

Дніпровський район:

  • вулиця Бажова — вулиця Сергія Набоки;
  • вулиця Плеханова — вулиця Бориса Мартоса;
  • вулиця Комбінатна — вулиця Дениса Рачінського;
  • вулиця Петра Запорожця — вулиця Чорних Запорожців.

Солом'янський район:

  • вулиця Бакуніна — вулиця Олега Афанаса;
  • провулок Металістів — провулок Оксани Вороніної;
  • вулиця Академіка Карпінського — вулиця Академіка Возіанова;
  • провулок Федосєєва — провулок Мар'яна Гаденка;
  • вулиця Сурикова — вулиця Дениса Монастирського.

Подільський район:

  • вулиця Верещагіна — вулицю Ворзельська.

Голосіївський район:

  • вулиця Сєченова — вулиця Зої Бутенко.

Деснянський район:

  • безіменній площі на розі вулиць Радунської та Милославської присвоєно назву "площа Героїв Чернігова";
  • вулиця Тургенєва — вулиця Михайла Осадчого.

Дарницький район:

  • вулиця Канальна — вулиця Гліба Бабича.

Оболонський район:

  • вулиця Єрмака — вулиця Михайла Гориня.
 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.