У Києві з'являться вулиці Михайла Гориня та Миколи Руденка

У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів.

Про це повідомили на сайті Київської міської ради.

"Ми виходимо на фінішну пряму і невдовзі буде остаточно завершено процес дерусифікації міських об'єктів. Більше місця російським наративам на карті столиці ніколи не буде", — сказав секретар міськради Володимир Бондаренко.

18 січня перейменували та присвоїли нові назви низці міських об'єктів:

Печерський район:

  • вулиця Салтикова-Щедріна — вулиця Сергія Миронова;
  • скверу між вулицею Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком у присвоєно ім'я Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла;
  • скверу між вулицями Бастіонна та Михайла Бойчука присвоєно ім'я Миколи Мозгового.

Шевченківський район:

  • провулок Тропініна — провулок Анатолія Кудрицького;
  • вулиця Отто Шмідта — вулиця Князя Володимира Мономаха;
  • вулиця Академіка Туполєва — вулиця Мрії;
  • частина вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) — вулиця Праведників.

Святошинський район:

  • вулиця Григорія Онискевича — вулиця Павла Глазового;
  • вулиця Анатолія Пантелькіна — вулиця Володимира Гапоненка;
  • бульвар Кольцова — бульвар Миколи Руденка;
  • вулиця Миколи Краснова — вулиця Гетьмана Кирила Розумовського;
  • вулиця Спартаківська — вулиця Бахчисарайська;
  • вулиця Огарьова — вулиця Олександра Оксанченка;
  • вулиця Червонозаводська — вулиця Олексія Бездольного.

Дніпровський район:

  • вулиця Бажова — вулиця Сергія Набоки;
  • вулиця Плеханова — вулиця Бориса Мартоса;
  • вулиця Комбінатна — вулиця Дениса Рачінського;
  • вулиця Петра Запорожця — вулиця Чорних Запорожців.

Солом'янський район:

  • вулиця Бакуніна — вулиця Олега Афанаса;
  • провулок Металістів — провулок Оксани Вороніної;
  • вулиця Академіка Карпінського — вулиця Академіка Возіанова;
  • провулок Федосєєва — провулок Мар'яна Гаденка;
  • вулиця Сурикова — вулиця Дениса Монастирського.

Подільський район:

  • вулиця Верещагіна — вулицю Ворзельська.

Голосіївський район:

  • вулиця Сєченова — вулиця Зої Бутенко.

Деснянський район:

  • безіменній площі на розі вулиць Радунської та Милославської присвоєно назву "площа Героїв Чернігова";
  • вулиця Тургенєва — вулиця Михайла Осадчого.

Дарницький район:

  • вулиця Канальна — вулиця Гліба Бабича.

Оболонський район:

  • вулиця Єрмака — вулиця Михайла Гориня.
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.