АНОНС: 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова

Національна спілка кінематографістів України запрошує на вечір, присвячений 100-річчю від дня народження Сергія Параджанова, який відбудеться 9 січня у Києві.

Про це інформує Будинок кіно.

За рішенням ЮНЕСКО, 2024 рік – рік Сергія Параджанова, 100 років з дня народження якого відзначать 9 січня.

Сергія Параджанов - творець всесвітньо відомої кінострічки "Тіні забутих предків" за однойменною повістю Михайла Коцюбинського та сповненого поетики фільму "Колір гранату". Зазнавши політичного переслідування і пройшовши випробування радянськими таборами, режисер подарував світу й інші видатні роботи – "Легенда про Сурамську фортецю" та "Ашик-Керіб".

9 січня о 15:00 в Червоній залі Будинку кіно відбудеться показ оновленої копії легендарної кінострічки "Тіні забутих предків".

В рамках вечора глядачі також побачать рідкісні документальні кадри зняті за життя Сергія Параджанова, інтерв'ю з Майстром та спогади про нього тих, хто мав щастя із ним працювати. Показ унікальних матеріалів підготували відомі режисери Роман Балаян та Дмитро Томашпольский.

Показ фільму і вечір організовано за підтримки Посольства республіки Вірменія в Україні, Посольства Грузії в Україні, Спілки вірмен України, Національного центру Олександра Довженка.

Коли: 9 січня 2024 року 

Де: у Червоній залі Будинку кіно (Київ, Саксаганського, 6)

Вхід вільний.

 

Теми

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.