Музей Ханенків відкриє бібліотеку, яка була закрита 100 років

Музей Ханенків планує відкрити для відвідувачів бібліотеку, яка була закрита для широкого загалу ще у 1920-х роках.

Про це повідомила директорка музею Юлія Ваганова у своєму інтерв'ю Суспільне Культура.

У Музеї Ханенків є прекрасна бібліотека. Ця бібліотека за традицією пострадянською була переважно закритою, хоча у 1920-х роках вона була відкритою. І люди могли приходити й вільно користуватися нею [...] Ми б хотіли показати окремі частини цієї бібліотеки, зробити її частково публічною, розказати історію цієї бібліотеки", —розповіла Юлія Ваганова.

Бібліотека має книжки від кінця 19-го сторіччя — всі ці книжки належали Варварі та Богдану Ханенкам. Також у колекції є й цінні екземпляри книжок, надрукованих за радянських часів.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — музей світового мистецтва, що презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Музей засновано в 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка (1917) та дарчої його дружини Варвари на ім'я Всеукраїнської академії наук (1918).

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай: перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.