АНОНС: У Музеї Києва відкрили вистаку "Земні шляхи Небесної Сотні"

Вистака "Земні шляхи Небесної Сотні" у Музеї Києва триватиме до 25 лютого.

Про це повідомили у Музеї Історії Міста Києва.

Небесна Сотня – романтизований збірний образ загиблих учасників Революції Гідності. Сотня – первинно у значенні структурної одиниці Майдану, як от сотня Самооборони Майдану, Мистецька чи Медична сотня.

Небесна Сотня, попри зовсім нещодавнє походження, вже увійшла в національну міфологію як образ захисників, що ціною життя здобули українцям свободу, і тепер, з небес, залишаються патронами нашої подальшої боротьби.

Офіційно ж – 107 людей, загибель яких пов'язана із участю в Євромайдані. 107 Героїв України посмертно, завдяки жертовності яких Революція Гідності перемогла.

Виставка триватиме до 25 лютого у Музеї Історії Міста Києва за адресою вул. Богдана Хмельницького, 7.

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.